Форум
ЧЕСЬКІ ГЕОДЕЗИСТИ І КАРТОГРАФИ У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (1772-1938)
Александр Дрбал, Мілан Коцаб
Науково-дослідний інститут геодезичний, топографічний і картографічний (Чеська Республіка)
Галичина, Буковина і Закарпаття, як і Чехія, були у 1772-1918 рр. у складі Австрійської (від 1867 р. Австро-Угорської) імперії, тому згідно розпоряджень державних органів сюди приїзджали на роботу чеські службовці, військові, учителі, вчені та фахівці різних галузей і в т.ч. геодезисти [1, 7-16, 21-23, 25, 30, 31, 33, 35].
Відомо, що геодезія (практична геометрія) викладається у Львові з 1744 р., коли в Академії Львівській (далі університет) була заснована кафедра математики. У 1787 р. завідувачем кафедри став учень чеського будителя і математика Станіслава Видри (*1741-†1803) професор Франтішек Кодеш (*1761-†1831), уродженець м. Находа в Чехії, який з перервою у 1806-14 рр., коли був професором Ягеллонського університету у Кракові, викладав математику, а від 1814 р. і практичну геометрію. Він також брав участь в астрономічних спостереженнях і картографуванні Львова. Професор Ф. Кодеш був автором наукових праць з астрономії і алгебри. У 1789, 1804, 1824 і 1829 рр. він був деканом філософського факультету, а у 1804/05, 1815/16 і 1816/17 навч. рр. ректором Ліцею і університету. Серед його учнів слід згадати відомого польського літератора і фольклориста Вацлава Міхала Залєського (*1799-†1849), автора збірника „Piesni polskie i ruskie ludu galicyjskiego“ (Львів, 1833 р.). За видатний вклад в розвиток науки і університету портрет професора Ф. Кодеша роботи австрійського художника Карла Ґоттліба Швайкарта (*1772-†1855) був урочисто встановленний в актовій залі університету [9, 10, 11-14, 34, 35].
Згодом на Західній Україні працював нащадок чеських побілогорських євангельських емігрантів, відомий військовий картограф та полковник австро-угорської армії Ян Ліпски (*1766-†1826), який у 1792-1799 рр. служив в Садгорі біля Чернівців, Снятині (нині Івано-Франківська область) та Зборові (нині Тернопільська область). Він відомий тим, що створив найвідомішу карту Угорського королівства (з Закарпаттям) „Mapa generalis regni Hungariae…“ (1804-09) в масштабі 1:469 440 [12-14, 30].
У період з 1838 по 1840 рр. викладав практичну геометрію в університеті видатний вчений фізик професор Август Кунзек (*1795-†1865), який у 1828 і 1841 рр. був деканом філософського факультету, а у 1832/33 навч. р. - ректором університету. Він автор праць з фізики, математики і метеорології і, зокрема, перших львівських досліджень метеорологічних явищ. Після нього, практичну геометрію і ситуаційне рисування (топографічне креслення) викладав уродженець містечка Нетворжіце (Чехія), учень астронома Йозефа Йогана фон Літрова (*1781-†1840) та геодезиста Сімона Стампфера (*1792-†1864) професор Іґнац Лемох (*1802-†1875), який з 1840 р. працював завідувачем кафедри математики, у 1843, 1848, 1856 і 1858 рр. деканом філософського факультету, а у 1854/55 навч. р. - ректором університету. У 1844-1870 рр. він викладав практичну геометрію і ситуаційне рисування (топографічне креслення) також у Технічній академії у Львові. Професор І. Лемох був автором праць з практичної геометрії, математики та музичних творів, а його навчальний підручник „Lehrbuch der praktischen Geometrie“, який був взагалі першим львівським підручником з геодезії, витримав два видання (Відень, 1849;1857) і не втратив свого значення і нині. Слід відзначити також його громадську роботу зі студентами, зокрема, те, що він доклав чимало зусиль до заснування у 1861 р. в університеті студентського товариства „Братня допомога“. До його учнів належить видатний західноукраїнський будитель і поет Маркіян Шашкевич (*1811-†1843). Професори І. Лемох і А. Кунзек мають великі заслуги у виникненні у 1844 р. Технічної Академії –ТА („Technische Akademie“) у Львові, першої вищої технічної школи в Україні, для якої склали програми навчання. У зв’язку з цим, рішенням Міністерства освіти і вірувань Австро-Угорщини, викладання практичної геометрії було перенесено з університету в ТА і продовжується до наших днів. За цей час пройшло декілька реорганізацій та змін назви ТА: Виша політехнічна школа – ВПШ („Technische Hochschule“ або „Szkola Politechniczna“, 1877), Львівська політехніка - ЛП („Politechnika Lwowska“, 1921), Львівський політехнічний інститут - ЛПІ (1939), Державний університет „Львівська політехніка“- ДУЛП (1993) та Національний університет „Львівська політехніка“- НУЛП (2000) [9, 11-14, 18, 20, 34, 35].
У 1854 р. у Львові працював мірничим адьюнктом майбутній визначний вчений-геодезист і керівник виробництва Ян Марек (*1834-†1900), який спільно з Франтішеком Горским (*1811-†1866) долучився до побудови мережі кадастрової тріангуляції на Закарпатті (1857-1864) [11-14, 16, 35].
18 червня 1871 р. була в ВПШ заснована кафедра геодезії і сферичної астрономії, перша геодезична кафедра в Україні, яка існує і нині. Її завідувачем став учень професорів І. Лемоха і Карла лицаря Коржістки (*1825-†1906) асистент ВПШ у Празі Домінік Зброжек (*1832-†1889). Він першим почав читати курс сферичної астрономії, написав підручники з геодезії (1872) і методу найменших квадратів (1878), останній з яких є першим львівським підручником з цього методу, праці з теорії полярного планіметра (1876) і з використання детермінантів в методі найменших квадратів (1884) та створив першу нівелірну мережу Львова (1880-1889) і при цьому вперше у Львові досліджував нівелірну рефракцію. Серед його учнів відомий вчений-геодезист професор Северин Відт (*1862-1912). Професор Д. Зброжек має великі заслуги у заснуванні астрономіної обсерваторії (1877) і метеорологічної станції (1878) ВПШ. Крім завідування кафедрою, він ще виконував обов’язки бібліотекаря ВПШ (1874-1889), був деканом інженерного (1879, 1880) і машинобудівного (1887, 1888) факультетів та ректором ВПШ (1888/89), членом Ради м. Львова та депутатом Сейму Галичини і Лодомерії (1876) тощо [8, 9, 11-14, 18, 21, 23, 35].
Майже два роки (1879-1880 рр.) працював в Галичині головним інспектором кадастрового обліку Йозеф Машек (*1854-1929), згодом головний інспектор кадастрового обліку в Моравії та почесний перший доцент з кадастру і земельних книг Вищого Училища Технічного (ВТУ) у Брно [23]. Приблизно в той же час працював геометром на залізниці Карла-Людвіка Франтішек Попелак, член товариства „Ческа беседа“ у Львові (засн. 10.02.1867) [11-14].
Велику роботу виконав на Західній Україні уродженець Праги, генерал-майор Військово-географічного інституту (ВГІ) у Відні (засн. у 1818 р.) др. Роберт Даудлебски фон Штернек (*1839-†1910). 9-27.08.1892 р. він виконав перші гравіметричні вимірювання в Галичині і на Закарпатті вздовж лінії високоточного нівелювання Львів-Ніредьгаза, зокрема, через Глинну, Щирець, Миколаїв, Більче, Стрий, Конюхів, Любінці, Верхнє Синєвидне, Сколе, Гребенів, Тухлю, Славське, Лавочне, Бескид, Воловець, Сваляву, Мукачеве і Батьове (на цих пунктах визначалася також географічна широта), а 13-28.08.1899 р. взяв участь у вимірюванні геодезичного базису Ходачків-Настасів біля Тернополя довжиною 4445, 4707 м та його прив’язки до тріангуляційних пунктів 1-го класу Довжанка і Кальне [9, 12-14, 32]. На західноукраїнських землях працювали також інші офіцери-чехи Топографічного інституту (засн. у 1806 р.) і ВГІ (засн. у 1818 р.) у Відні. Це, наприклад, Алоїз Гавлічек, який у 1818 р. виміряв геодезичний базис біля м. Радовця на Буковині (нині Румунія) довжиною 9 861, 634 м, Франтішек Нетушіл, який виконував астрономічні і нівелірні роботи, Ернст Седлачек, який займався тригонометричним нівелюванням, і, що цікаво, опублікував звіт з визначення коефіцієнта рефракції, Моймір Чернох (*1876-†1930), який виконував топографічне знімання, та інші [5, 12-15, 27, 28, 31, 32].
У 1894 р. кафедру геодезії і сферичної астрономії ВПШ у Львові було розділено на кафедру геодезії і кафедру сферичної астрономії і вищої геодезії. Завідувачем кафедри сферичної астрономії і вищої геодезії став 25.10.1895 р. учень К. Коржістки та приятель видатного чеського поета Ярослава Врхліцкого (*1852-1912) доцент ВПШ у Празі Вацлав Ласка (*1862-†1943), автор більше ніж 300 наукових праць. Він вперше у ВПШ почав читати курси фотограмметрії та номографії, написав декілька навчальних посібників (напр. спільно з проф. Северином Відтом), організував постійні астрономічні спостереження в обсерваторії ВПШ, заснував сейсмічну станцію (1901), сконструював кипрегель і універсальний тахеометр (патент „Láska&Rost“), став членом редколегії журналу „Österreichische Zeitschrift für Vermessungswesen“ (нині „Österreichische Zeitschrift für Vermessung&Geoinformation“), який з 1903 р. почав виходити у Відні і редактором якого був видатний австрійський і чеський геодезист і фотограмметрист Едуард Долежал (*1862-†1955), тощо. У Львові професор В. Ласка написав свої найвідоміші наукові праці з сейсмології, за що його сталі називали „батьком чеської геофізики“, а його стаття „Zur Geschichte der praktischen Geometrie in Polen“ (1907), перша з історії геодезії у Львові, не втратила свого значення і нині. Серед його учнів визначні вчені, державні й військові діячі Польщі : Каспар Вайгель (*1880-†1941), Владіслав Войтан (*1876-†1936), Марцін Ернст (*1869-†1930), Владіслав Сікорскі (*1881-†1943) та інші. Свою діяльність у Львові В. Ласка закінчив у 1911 р., коли став завідувачем кафедри прикладної математики Карлового університету у Празі [4, 7, 9, 11-14, 16, 20, 21, 23, 29, 35].
У 1898-1900 рр. працював на трасуванні залізниці Самбір-Турка-Закарпаття майбутній професор вищої і нижчої геодезії Чеського Вищого Училища Технічного (ЧВТУ) у Празі Антонін Тіхи (*1843-†1923) [28], а перед Першою світовою війною працював у Львові і в Галичині геодезистом випускник ЧВТУ у Празі (1911), майбутній чехословацький леґіонер, ґенерал і голова уряду Протекторату Чехії і Моравії Алоїз Еліаш (*1890-†1941) [11, 12, 20].
Після Першої світової війни розпалася Австро-Угорщина і західноукраїнські земли Закарпаття і Галичина увійшли відповідно до складу Чехо-Словаччини і Польщі. В зв’язку з тим, що діяльність чеських геодезистів на Закарпатті у 1918-1938 рр. нами та іншими авторами описана досить детально [1-3, 5, 9, 12-17, 24-25, 27-28, 30-33, 35], то вкажемо лише на найважливіші здобутки. У 1923 р. цивільне інженерне бюро Максиміліана Духослава з Праги виконало перше фотограмметричне вимірювання соляних шахт у м. Солотвино на Закарпатті [9, 12-14, 16], а у 1925-1929 рр. там працювали відомі працівники ВГІ у Празі (засн. у 1919 р.) Ладіслав Бенеш (*1882-†1968), Емануел Дворжак (*1882-†1959) та один з засновників космічної геодезії др. Еміл Бухар (*1901-†1979), якими була створена тріангуляційна мережа 1 класу, визначено 15 астрономічних пунктів, для чого був використаний відомий чеський прилад циркумзенітал, та виміряно геодезичний базис біля м. Мукачеве довжиною 9 611, 662991 м (1928 р.) [1-3, 9, 12-14]. Майже в цей час (1923-1925 рр.) у Львові працював асистентом кафедри геодезії ЛП Вацлав Свобода [11, 12-14, 18]. Доречі, тодішній завідувач кафедри професор Каспар Вайґель (*1880-†1941) листувався з професором ЧВТУ у Празі Йозефом Петршіком (*1866-†1944) [11-14]. Геодезичні студії розпочав у ЛП також відомий словацький геодезист, уродженець м. Рівного Йозеф Горічка (*1909-†1975) [11-14].
Для повноти інформації коротко зупинимося також на періоді після Другої світової війни. Із зрозумілих причин перші одинокі контакти чеських геодезистів з геодезичним факультетом (ГФ, з 1.11.2001 р. інститут геодезії - ІГ) політехніки відбулися лише на VII-му Всесоюзному симпозіумі з сучасних вертикальних рухів земної кори у Львові 16-21.05.1977 р., у якому взяв участь доктор технічних наук Павел Вискочіл з Науково-дослідного інституту геодезичного, топографічного і картографічного (НДІГТК) у Празі [11-14, 19, 35]. Ще через шість років, восени 1983 р., на ГФ стажувався доцент ВТУ у м. Брно Їржі Пажоурек (*1930-†1998) [9, 11-14].
Після виникнення незалежної України взаємини геодезистів Чехії і України розвиваються досить успішно, збільшується також кількість різних взаємозбагачуючих контактів. Це в повній мірі стосується також ІГ НУ „Львівська політехніка“ і НДІГТК. Так з метою обміну досвідом по побудові державної планово-висотної геодезичної основи і в галузі геодинаміки ІГ відвідали 7-11.06.1993 р. директор НДІГТК Мірослав Роуле та ведучий науковий співробітник інституту Петр Голота [9, 11-14, 19, 35]. На завершення відвідин був підписаний меморандум про співпрацю між НДІГТК і ІГ, який був взагалі першою в історії такою угодою між геодезистами Чехії і України і в якій сторони, зокрема, зобов’язалися брати участь або спільно організовувати науково-технічні конференції і симпозіуми. Вже на наступний рік співробітники НДІГТК Йозеф Подсклан та Лубор Лівора взяли участь у міжнародному симпозіумі „Геодинаміка гірських ситем Європи“ (Львів-Яремче, 8-16.04.1994) [9, 11-14, 19]. Від 1997 р. співробітники НДІГТК неодноразово брали участь в періодичній міжнародній конференції „Кадастр, фотограмметрія, геоінформатика – сучасні технології, перспективи розвитку“ (Александр Дрбал, Мілан Коцаб) [19]. Доречі, у 1997 р. у цій конференції взяв участь також чеський геодезист з Канади Зденєк Каленски (фірма „MAPSAT“ Ltd.) [11-14, 35]. Крім того, починаючи з 1998 р. співробітники НДІГТК (М. Коцаб, А. Дрбал та Ярослав Шимек) щорічно беруть участь в організації і проведенні міжнародного симпозіуму „Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища – GPS і GIS – технології“ в Алушті [9, 11-14, 19]. Нарешті, у 2005 р. співробітник НДІГТК А. Дрбал взяв участь у міжнародній конференції „Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва“ у Львові –Яворові [19].
Слід ще відзначити, що налагодженню взаємних контактів допомагає національно-культурне товариство „Ческа беседа“ у Львові, на запрошення якого у 1995 р. Львів та кафедру геодезії відвідали представники геодезичного ТОВ „Hrdlička“ з Праги (Мартін Грдлічка та Мірослав Грдлічка) [11-14].
Говорячи про взаємозв’язки геодезистів України і Чехії не можна не згадати і про те, що на ГФ навчалися також українські чехи, які в кінці ХХ ст. виїхали в Чеську Республіку. Це Вячеслав Черни, який заочно закінчив ГФ по спеціальності „Інженерна геодезія“, а від 1993 р. працює в системі Чеського управління землемірного і кадастрового, та Александр Дрбал, який закінчив ГФ по спеціальності „Астрономогеодезія“ (1971 р.), працював асистентом і старшим викладачем кафедри геодезії (1979-1996 рр.), а з 1.1.1997 р. працює науковим співробітником НДІГТК у м. Здіби біля Праги [11-14, 21].
Вкажемо також на рідкісні чеські геодезичні прилади і книги, які зберігається на кафедрі геодезії, в музеї і науково-технічній бібліотеці (НТБ) НУ „Львівська політехніка“, які є свідками зв’язків геодезистів Чехії і Галичини у минулому і сучасному. Це, наприклад, нівелір класу А № 1415, виготовлений чеською фірмою „Josef&Jan Frič“ 4.04.1908 р., редукційний тахеометр „Tichý&Starke“ № 5459, виготовлений австрійською фірмою „Starke&Kammerer“ в кінці ХІХ ст. за спільним патентом вищезгаданного професора А. Тіхого і співвласника фірми Ґустава Старке (патент „Tichý&Starke“ № 67 з 1878 р.), та книги чеських вчених-геодезистів Франтішека Мюллера (*1835-†1900), Франтішека Новотного (*1864-†1918), Вацлава Ласки, Лудвіка Граділека (*1921-†2002) і Зденєка Наденіка та колишніх і cучасних співробітників НДІГТК Вацлава Крумпганзла (*1908-†1986), Ладіслава Лукеша (*1916-†1957), Мілана Бурші, Їржи Шими, Яна Костелецкого, Петра Голоти, Ярослава Шимека тощо [9, 12-14, 20, 21, 26, 33].
Література
1. BENEŠ C. Několik vzpomínek na začátky astronomicko-geodetického odboru Vojenského zeměpisného ústavu a jeho přednostu plk. Dr. tech. Ladislava Beneše. – In: Vojenský topografický obzor. – Č.1 (1997), s.34-43.
2. BENEŠ L. Relativní změny délek invarových drátů při měření základny u Mukačeva. – В кн: Výroční zpráva Vojenského zeměpisného ústavu za rok 1928. – Svazek IX. – Praha, 1929. – S.60-67.
3. BENEŠ L. Stav gravitačních měření na území Čs. republiky. – В кн: Výroční zpráva Vojenského zeměpisného ústavu za rok 1927. – Svazek VIII. – Praha : VZÚ, 1928. – S.51-63.
4. WOJTAN W. Tachymetr uniwesalny prof. Láski (Patent Laska-Rost). – Lwów, 1906. – 15 s.
5. HARTL H. Materialen zur Geschichte der astronomisch-trigonometrischen Vermessung der österreichisch-ungarischen Monarchie. – В кн: Mittheilungen des k.u.k. Militär-Geographischen Institutes. – Band VII (1887). –Wien, 1888. – S.117-228 ; Band VIII (1888). – Wien, 1889. - S.144-311.
6. DVOŘÁK E. Šířková a délková měření na Podkarpatské Rusi. – В кн: Výroční zpráva Vojenského zeměpisného ústavu za rok 1929. – Svazek X. – Praha, 1930. – S.172-195.
7. ДРБАЛ O.Й. Видатний чеський вчений Вацлав Ласка у Львові // Вісник геодезії та картографії. – 1995. - № 1. - С.105-107.
8. ДРБАЛ O.Й. Домінік Зброжек (1832-1889) // Геодезія, картографія та аерофотознімання. – 1993. - Вип.55. - С.136-142.
9. ДРБАЛ А. Хроніка кафедри ґеодезії ДУ „Львівська політехніка“ (1871-1995). – Здіби, 1999. – 41 с. – В зв.: Kocáb M., Drbal A. Zpráva ze služební cesty na Ukrajinu ve dnech 28.11.-3.12.1999 : pracovní porada o KN na Ukrajině – Ľviv. - Zdiby: VÚGTK, 1999. - 3 s. – Додаток 1. – (Знаходиться у бібліотеці VÚGTK).
10. ДРБАЛ O. Перші творці Львівської геодезичної школи // Львівський політехнік. – 27.08.1994; 3.9.1994; 10.9.1994.
11. DRBAL A. Čeští zeměměřiči ve Lvově. – В кн.: Z dějin geodezie a kartografie 10. – Praha, 2000. – S.110-113.
12. ДРБАЛ А., КОЦАБ М. Діяльність чеських геодезистів і картографів у Західній Україні (1772-1938). – В кн.: Новітні досягнення геодезії, геоінформатики та землевпорядкування – Європейський досвід. – Випуск 1. – Чернігів : Чернігівські обереги, 2005. – С.233-239.
13. ДРБАЛ А., КОЦАБ М. Чеські геодезисти і картографи у Західній Україні (1772-1938 рр.). – В кн.: Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва : Збірник Західного геодезичного товариства УТГК. – Львів: Вид-во НУ „Львівська політехніка“, 2005. – С.18-23.
14. ДРБАЛ А., КОЦАБ М. Чеські геодезисти і картографи у Західній Україні (1772-1938 рр.) / Міжнародна науково-технічна конференція „Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва“, м. Львів, 7-9.04.2005 р. – [Здіби] : VÚGTK, [2005]. - 1 CD-ROM (компакт-диск).
15. DRBAL A., NEJEDLÝ V. Geodetické základny na Západní Ukrajině v období Rakouska-Uherska a Československa. - В кн.: Збірник матеріалів VII Міжнародного науково-технічного симпозіуму Геодезичний моніторинг навколишнього середовища, 7-14 вересня 2002 року, Алушта, Крим (Україна). – Львів, 2002. – C. 145-150.
16. DRBAL A., NEJEDLÝ V. Historický přehled vývoje zeměměřictví a katastru na Zakarpatsku v období Rakousko-Uherska a Československa // Dějiny věd a techniky. – 2003. - № 1. - S.19-44.
17. Z valného sjezdu SIA v Užhorodě // Zeměměřičský věstník. – 1933. - № 7. - S.123.
18. ZAJĄCZKOWSKI W. C. k. Szkola Politechniczna we Lwowie : Rys historyczny jej założenia i rozwoju, tudzież stan jej obecny. - Lwów, 1894. - 170 s.
19. Zprávy ze zahraniční služební cesty na Ukrajinu Ing. Pavla Vyskočila, DrSc. (1977), Ing. Miroslava Rouleho, CSc. (1993), RNDr. Petra Holoty, DrSc. (1993), RNDr. Jozefa Podsklana (1994), Mgr. Lubora Livory (1994), Ing. Alexandra Drbala (1998-2005), Ing. Milana Kocába (1998-2004) a Ing. Jaroslava Šimka (1998). – (Знаходяться у бібліотеці VÚGTK).
20. Каталог науково-технічної бібліотеки Національного університету „Львівська політехніка“. – Львів, 2003.
21. Кафедра геодезії 130 років : Історико-бібліографічний нарис / В.І. Ващенко, О.Й. Дрбал, В.М. Колгунов, З.Р. Тартачинська, І.С. Тревого; За редакцією О.І. Мороза. – Львів, 2001. – 158 с.
22. KVAČEK R., TOMÁŠEK D. Generál Alois Eliáš. Jeden český osud. – Praha, 1996. - 108 s.
23. KRAWCZYK J. Lwowska szkoła geodezyjna. - Warszawa, 1991. - 24 s.
24. LEHR F. Die Präcisions-Nivellement in der österreichisch-ungarischen Monarchie. – В кн: Mittheilungen des k.u.k. Militär-Geographischen Institutes. – Band XIX (1899). – Wien : Militär-Geographischen Institutes, 1900. – S.166-192.
25. MAŠEK J. Ze vzpomínek starého geometra // Zeměměřičský věstník. – 1928. - № 8. – S.177-186.
26. Музей історії Національного університету „Львівська політехніка“. – Львів, 2003.
27. NETUSCHIL F. Die astronomischeen Grandmessungsarbeiten des k.u.k. militär-geographischen Institutes. – В кн: Mittheilungen des k.u.k. Militär-Geographischen Institutes. – Band XIX (1899). – Wien, 1900. – S.145-165; Band XX (1900). – Wien, 1901. – S.39-63; Band XXI-XXII (1901-1902). – Wien, 1903. – S.1-26.
28. NETUSCHIL F. Provisorische Ausgleichung der nordöstlichen Schleifengruppe des Präcisions-Nivellement der österreichisch-ungarischen Monarchie. – В кн: Mittheilungen des k.u.k. Militär-Geographischen Institutes. – Band XIV (1894). – Wien, 1895. – S.131-183.
29. Politechnika Lwowska. Jej stan obecny i potrzeby. - Lwów, 1932. - 271 s.
30. PRIKRYL Ľ.V. Dielo Lipského v uhorskej kartografii // Geodetický a kartografický obzor. – 1970. - № 7. - S.176-180.
31. RŮŽIČKA Z. Plukovník Mojmír Černoch // Zeměměřický věstník. – 1931. - № 2. – S.17.
32. Tätigkeit des k. u. k. Militärgeographischen Institutes in dern letzen 25 Jahren (1881 bis ende 1905) / Vincenz Haardt von Hartenthurn. - Wien, 1907. – S.20-48, 94, 122-130.
33. TICHÝ A. Antonín Tichý (K 80. narozeninám) // Zeměměřičský věstník. – 1923. - № 8. - S.113-115.
34. FINKEL, L., STARZYŃSKI, S. Historya Uniwersytetu Lwowskiego. - Cz.1-2. - Lwów, 1894. - 810 s.
35. ЧЕХИ В ГАЛИЧИНІ : Біографічний довідник. / Уклали О. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. – Львів, 1998. – 120 c.
*
ČEŠTÍ ZEMĚMĚŘIČI NA ZAPADNÍ UKRAJINĚ (1772-1938)
Alexandr Drbal, Milan Kocáb
Výzkumný ústav geodetický, topografický a kartografický (Česká republika)
Popisuje se činnost českých zeměměřičů na Západní Ukrajině v období Rakouská-Uherska a Československá (1772-1938).
CZECH SURVEYORS IN WEST-UKRAINE (1772-1938)
Alexandr Drbal, Milan Kocáb
Research Institute of Geodesy, Topography and Cartography (Czech Republic)
Activities of the Czech surveyors in West-Ukraine during the time period of Austria-Hungary and Czechoslovakia (1772-1938)
ЧЕШСКИЕ ГЕОДЕЗИСТЫ И КАРТОГРАФЫ НА ЗАПАДНОЙ УКРАИНЕ (1772-1938)
Александр Дрбал, Милан Коцаб
Научно-исследовательский институт геодезический, топографический и картографический
(Чешская Республика)
Описана деятельность чешских геодезистов и картографов на Западной Украине во времена Австро-Венгрии и Чехо-Словакии (1772-1938)
Александр Дрбал, Мілан Коцаб
Науково-дослідний інститут геодезичний, топографічний і картографічний (Чеська Республіка)
Галичина, Буковина і Закарпаття, як і Чехія, були у 1772-1918 рр. у складі Австрійської (від 1867 р. Австро-Угорської) імперії, тому згідно розпоряджень державних органів сюди приїзджали на роботу чеські службовці, військові, учителі, вчені та фахівці різних галузей і в т.ч. геодезисти [1, 7-16, 21-23, 25, 30, 31, 33, 35].
Відомо, що геодезія (практична геометрія) викладається у Львові з 1744 р., коли в Академії Львівській (далі університет) була заснована кафедра математики. У 1787 р. завідувачем кафедри став учень чеського будителя і математика Станіслава Видри (*1741-†1803) професор Франтішек Кодеш (*1761-†1831), уродженець м. Находа в Чехії, який з перервою у 1806-14 рр., коли був професором Ягеллонського університету у Кракові, викладав математику, а від 1814 р. і практичну геометрію. Він також брав участь в астрономічних спостереженнях і картографуванні Львова. Професор Ф. Кодеш був автором наукових праць з астрономії і алгебри. У 1789, 1804, 1824 і 1829 рр. він був деканом філософського факультету, а у 1804/05, 1815/16 і 1816/17 навч. рр. ректором Ліцею і університету. Серед його учнів слід згадати відомого польського літератора і фольклориста Вацлава Міхала Залєського (*1799-†1849), автора збірника „Piesni polskie i ruskie ludu galicyjskiego“ (Львів, 1833 р.). За видатний вклад в розвиток науки і університету портрет професора Ф. Кодеша роботи австрійського художника Карла Ґоттліба Швайкарта (*1772-†1855) був урочисто встановленний в актовій залі університету [9, 10, 11-14, 34, 35].
Згодом на Західній Україні працював нащадок чеських побілогорських євангельських емігрантів, відомий військовий картограф та полковник австро-угорської армії Ян Ліпски (*1766-†1826), який у 1792-1799 рр. служив в Садгорі біля Чернівців, Снятині (нині Івано-Франківська область) та Зборові (нині Тернопільська область). Він відомий тим, що створив найвідомішу карту Угорського королівства (з Закарпаттям) „Mapa generalis regni Hungariae…“ (1804-09) в масштабі 1:469 440 [12-14, 30].
У період з 1838 по 1840 рр. викладав практичну геометрію в університеті видатний вчений фізик професор Август Кунзек (*1795-†1865), який у 1828 і 1841 рр. був деканом філософського факультету, а у 1832/33 навч. р. - ректором університету. Він автор праць з фізики, математики і метеорології і, зокрема, перших львівських досліджень метеорологічних явищ. Після нього, практичну геометрію і ситуаційне рисування (топографічне креслення) викладав уродженець містечка Нетворжіце (Чехія), учень астронома Йозефа Йогана фон Літрова (*1781-†1840) та геодезиста Сімона Стампфера (*1792-†1864) професор Іґнац Лемох (*1802-†1875), який з 1840 р. працював завідувачем кафедри математики, у 1843, 1848, 1856 і 1858 рр. деканом філософського факультету, а у 1854/55 навч. р. - ректором університету. У 1844-1870 рр. він викладав практичну геометрію і ситуаційне рисування (топографічне креслення) також у Технічній академії у Львові. Професор І. Лемох був автором праць з практичної геометрії, математики та музичних творів, а його навчальний підручник „Lehrbuch der praktischen Geometrie“, який був взагалі першим львівським підручником з геодезії, витримав два видання (Відень, 1849;1857) і не втратив свого значення і нині. Слід відзначити також його громадську роботу зі студентами, зокрема, те, що він доклав чимало зусиль до заснування у 1861 р. в університеті студентського товариства „Братня допомога“. До його учнів належить видатний західноукраїнський будитель і поет Маркіян Шашкевич (*1811-†1843). Професори І. Лемох і А. Кунзек мають великі заслуги у виникненні у 1844 р. Технічної Академії –ТА („Technische Akademie“) у Львові, першої вищої технічної школи в Україні, для якої склали програми навчання. У зв’язку з цим, рішенням Міністерства освіти і вірувань Австро-Угорщини, викладання практичної геометрії було перенесено з університету в ТА і продовжується до наших днів. За цей час пройшло декілька реорганізацій та змін назви ТА: Виша політехнічна школа – ВПШ („Technische Hochschule“ або „Szkola Politechniczna“, 1877), Львівська політехніка - ЛП („Politechnika Lwowska“, 1921), Львівський політехнічний інститут - ЛПІ (1939), Державний університет „Львівська політехніка“- ДУЛП (1993) та Національний університет „Львівська політехніка“- НУЛП (2000) [9, 11-14, 18, 20, 34, 35].
У 1854 р. у Львові працював мірничим адьюнктом майбутній визначний вчений-геодезист і керівник виробництва Ян Марек (*1834-†1900), який спільно з Франтішеком Горским (*1811-†1866) долучився до побудови мережі кадастрової тріангуляції на Закарпатті (1857-1864) [11-14, 16, 35].
18 червня 1871 р. була в ВПШ заснована кафедра геодезії і сферичної астрономії, перша геодезична кафедра в Україні, яка існує і нині. Її завідувачем став учень професорів І. Лемоха і Карла лицаря Коржістки (*1825-†1906) асистент ВПШ у Празі Домінік Зброжек (*1832-†1889). Він першим почав читати курс сферичної астрономії, написав підручники з геодезії (1872) і методу найменших квадратів (1878), останній з яких є першим львівським підручником з цього методу, праці з теорії полярного планіметра (1876) і з використання детермінантів в методі найменших квадратів (1884) та створив першу нівелірну мережу Львова (1880-1889) і при цьому вперше у Львові досліджував нівелірну рефракцію. Серед його учнів відомий вчений-геодезист професор Северин Відт (*1862-1912). Професор Д. Зброжек має великі заслуги у заснуванні астрономіної обсерваторії (1877) і метеорологічної станції (1878) ВПШ. Крім завідування кафедрою, він ще виконував обов’язки бібліотекаря ВПШ (1874-1889), був деканом інженерного (1879, 1880) і машинобудівного (1887, 1888) факультетів та ректором ВПШ (1888/89), членом Ради м. Львова та депутатом Сейму Галичини і Лодомерії (1876) тощо [8, 9, 11-14, 18, 21, 23, 35].
Майже два роки (1879-1880 рр.) працював в Галичині головним інспектором кадастрового обліку Йозеф Машек (*1854-1929), згодом головний інспектор кадастрового обліку в Моравії та почесний перший доцент з кадастру і земельних книг Вищого Училища Технічного (ВТУ) у Брно [23]. Приблизно в той же час працював геометром на залізниці Карла-Людвіка Франтішек Попелак, член товариства „Ческа беседа“ у Львові (засн. 10.02.1867) [11-14].
Велику роботу виконав на Західній Україні уродженець Праги, генерал-майор Військово-географічного інституту (ВГІ) у Відні (засн. у 1818 р.) др. Роберт Даудлебски фон Штернек (*1839-†1910). 9-27.08.1892 р. він виконав перші гравіметричні вимірювання в Галичині і на Закарпатті вздовж лінії високоточного нівелювання Львів-Ніредьгаза, зокрема, через Глинну, Щирець, Миколаїв, Більче, Стрий, Конюхів, Любінці, Верхнє Синєвидне, Сколе, Гребенів, Тухлю, Славське, Лавочне, Бескид, Воловець, Сваляву, Мукачеве і Батьове (на цих пунктах визначалася також географічна широта), а 13-28.08.1899 р. взяв участь у вимірюванні геодезичного базису Ходачків-Настасів біля Тернополя довжиною 4445, 4707 м та його прив’язки до тріангуляційних пунктів 1-го класу Довжанка і Кальне [9, 12-14, 32]. На західноукраїнських землях працювали також інші офіцери-чехи Топографічного інституту (засн. у 1806 р.) і ВГІ (засн. у 1818 р.) у Відні. Це, наприклад, Алоїз Гавлічек, який у 1818 р. виміряв геодезичний базис біля м. Радовця на Буковині (нині Румунія) довжиною 9 861, 634 м, Франтішек Нетушіл, який виконував астрономічні і нівелірні роботи, Ернст Седлачек, який займався тригонометричним нівелюванням, і, що цікаво, опублікував звіт з визначення коефіцієнта рефракції, Моймір Чернох (*1876-†1930), який виконував топографічне знімання, та інші [5, 12-15, 27, 28, 31, 32].
У 1894 р. кафедру геодезії і сферичної астрономії ВПШ у Львові було розділено на кафедру геодезії і кафедру сферичної астрономії і вищої геодезії. Завідувачем кафедри сферичної астрономії і вищої геодезії став 25.10.1895 р. учень К. Коржістки та приятель видатного чеського поета Ярослава Врхліцкого (*1852-1912) доцент ВПШ у Празі Вацлав Ласка (*1862-†1943), автор більше ніж 300 наукових праць. Він вперше у ВПШ почав читати курси фотограмметрії та номографії, написав декілька навчальних посібників (напр. спільно з проф. Северином Відтом), організував постійні астрономічні спостереження в обсерваторії ВПШ, заснував сейсмічну станцію (1901), сконструював кипрегель і універсальний тахеометр (патент „Láska&Rost“), став членом редколегії журналу „Österreichische Zeitschrift für Vermessungswesen“ (нині „Österreichische Zeitschrift für Vermessung&Geoinformation“), який з 1903 р. почав виходити у Відні і редактором якого був видатний австрійський і чеський геодезист і фотограмметрист Едуард Долежал (*1862-†1955), тощо. У Львові професор В. Ласка написав свої найвідоміші наукові праці з сейсмології, за що його сталі називали „батьком чеської геофізики“, а його стаття „Zur Geschichte der praktischen Geometrie in Polen“ (1907), перша з історії геодезії у Львові, не втратила свого значення і нині. Серед його учнів визначні вчені, державні й військові діячі Польщі : Каспар Вайгель (*1880-†1941), Владіслав Войтан (*1876-†1936), Марцін Ернст (*1869-†1930), Владіслав Сікорскі (*1881-†1943) та інші. Свою діяльність у Львові В. Ласка закінчив у 1911 р., коли став завідувачем кафедри прикладної математики Карлового університету у Празі [4, 7, 9, 11-14, 16, 20, 21, 23, 29, 35].
У 1898-1900 рр. працював на трасуванні залізниці Самбір-Турка-Закарпаття майбутній професор вищої і нижчої геодезії Чеського Вищого Училища Технічного (ЧВТУ) у Празі Антонін Тіхи (*1843-†1923) [28], а перед Першою світовою війною працював у Львові і в Галичині геодезистом випускник ЧВТУ у Празі (1911), майбутній чехословацький леґіонер, ґенерал і голова уряду Протекторату Чехії і Моравії Алоїз Еліаш (*1890-†1941) [11, 12, 20].
Після Першої світової війни розпалася Австро-Угорщина і західноукраїнські земли Закарпаття і Галичина увійшли відповідно до складу Чехо-Словаччини і Польщі. В зв’язку з тим, що діяльність чеських геодезистів на Закарпатті у 1918-1938 рр. нами та іншими авторами описана досить детально [1-3, 5, 9, 12-17, 24-25, 27-28, 30-33, 35], то вкажемо лише на найважливіші здобутки. У 1923 р. цивільне інженерне бюро Максиміліана Духослава з Праги виконало перше фотограмметричне вимірювання соляних шахт у м. Солотвино на Закарпатті [9, 12-14, 16], а у 1925-1929 рр. там працювали відомі працівники ВГІ у Празі (засн. у 1919 р.) Ладіслав Бенеш (*1882-†1968), Емануел Дворжак (*1882-†1959) та один з засновників космічної геодезії др. Еміл Бухар (*1901-†1979), якими була створена тріангуляційна мережа 1 класу, визначено 15 астрономічних пунктів, для чого був використаний відомий чеський прилад циркумзенітал, та виміряно геодезичний базис біля м. Мукачеве довжиною 9 611, 662991 м (1928 р.) [1-3, 9, 12-14]. Майже в цей час (1923-1925 рр.) у Львові працював асистентом кафедри геодезії ЛП Вацлав Свобода [11, 12-14, 18]. Доречі, тодішній завідувач кафедри професор Каспар Вайґель (*1880-†1941) листувався з професором ЧВТУ у Празі Йозефом Петршіком (*1866-†1944) [11-14]. Геодезичні студії розпочав у ЛП також відомий словацький геодезист, уродженець м. Рівного Йозеф Горічка (*1909-†1975) [11-14].
Для повноти інформації коротко зупинимося також на періоді після Другої світової війни. Із зрозумілих причин перші одинокі контакти чеських геодезистів з геодезичним факультетом (ГФ, з 1.11.2001 р. інститут геодезії - ІГ) політехніки відбулися лише на VII-му Всесоюзному симпозіумі з сучасних вертикальних рухів земної кори у Львові 16-21.05.1977 р., у якому взяв участь доктор технічних наук Павел Вискочіл з Науково-дослідного інституту геодезичного, топографічного і картографічного (НДІГТК) у Празі [11-14, 19, 35]. Ще через шість років, восени 1983 р., на ГФ стажувався доцент ВТУ у м. Брно Їржі Пажоурек (*1930-†1998) [9, 11-14].
Після виникнення незалежної України взаємини геодезистів Чехії і України розвиваються досить успішно, збільшується також кількість різних взаємозбагачуючих контактів. Це в повній мірі стосується також ІГ НУ „Львівська політехніка“ і НДІГТК. Так з метою обміну досвідом по побудові державної планово-висотної геодезичної основи і в галузі геодинаміки ІГ відвідали 7-11.06.1993 р. директор НДІГТК Мірослав Роуле та ведучий науковий співробітник інституту Петр Голота [9, 11-14, 19, 35]. На завершення відвідин був підписаний меморандум про співпрацю між НДІГТК і ІГ, який був взагалі першою в історії такою угодою між геодезистами Чехії і України і в якій сторони, зокрема, зобов’язалися брати участь або спільно організовувати науково-технічні конференції і симпозіуми. Вже на наступний рік співробітники НДІГТК Йозеф Подсклан та Лубор Лівора взяли участь у міжнародному симпозіумі „Геодинаміка гірських ситем Європи“ (Львів-Яремче, 8-16.04.1994) [9, 11-14, 19]. Від 1997 р. співробітники НДІГТК неодноразово брали участь в періодичній міжнародній конференції „Кадастр, фотограмметрія, геоінформатика – сучасні технології, перспективи розвитку“ (Александр Дрбал, Мілан Коцаб) [19]. Доречі, у 1997 р. у цій конференції взяв участь також чеський геодезист з Канади Зденєк Каленски (фірма „MAPSAT“ Ltd.) [11-14, 35]. Крім того, починаючи з 1998 р. співробітники НДІГТК (М. Коцаб, А. Дрбал та Ярослав Шимек) щорічно беруть участь в організації і проведенні міжнародного симпозіуму „Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища – GPS і GIS – технології“ в Алушті [9, 11-14, 19]. Нарешті, у 2005 р. співробітник НДІГТК А. Дрбал взяв участь у міжнародній конференції „Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва“ у Львові –Яворові [19].
Слід ще відзначити, що налагодженню взаємних контактів допомагає національно-культурне товариство „Ческа беседа“ у Львові, на запрошення якого у 1995 р. Львів та кафедру геодезії відвідали представники геодезичного ТОВ „Hrdlička“ з Праги (Мартін Грдлічка та Мірослав Грдлічка) [11-14].
Говорячи про взаємозв’язки геодезистів України і Чехії не можна не згадати і про те, що на ГФ навчалися також українські чехи, які в кінці ХХ ст. виїхали в Чеську Республіку. Це Вячеслав Черни, який заочно закінчив ГФ по спеціальності „Інженерна геодезія“, а від 1993 р. працює в системі Чеського управління землемірного і кадастрового, та Александр Дрбал, який закінчив ГФ по спеціальності „Астрономогеодезія“ (1971 р.), працював асистентом і старшим викладачем кафедри геодезії (1979-1996 рр.), а з 1.1.1997 р. працює науковим співробітником НДІГТК у м. Здіби біля Праги [11-14, 21].
Вкажемо також на рідкісні чеські геодезичні прилади і книги, які зберігається на кафедрі геодезії, в музеї і науково-технічній бібліотеці (НТБ) НУ „Львівська політехніка“, які є свідками зв’язків геодезистів Чехії і Галичини у минулому і сучасному. Це, наприклад, нівелір класу А № 1415, виготовлений чеською фірмою „Josef&Jan Frič“ 4.04.1908 р., редукційний тахеометр „Tichý&Starke“ № 5459, виготовлений австрійською фірмою „Starke&Kammerer“ в кінці ХІХ ст. за спільним патентом вищезгаданного професора А. Тіхого і співвласника фірми Ґустава Старке (патент „Tichý&Starke“ № 67 з 1878 р.), та книги чеських вчених-геодезистів Франтішека Мюллера (*1835-†1900), Франтішека Новотного (*1864-†1918), Вацлава Ласки, Лудвіка Граділека (*1921-†2002) і Зденєка Наденіка та колишніх і cучасних співробітників НДІГТК Вацлава Крумпганзла (*1908-†1986), Ладіслава Лукеша (*1916-†1957), Мілана Бурші, Їржи Шими, Яна Костелецкого, Петра Голоти, Ярослава Шимека тощо [9, 12-14, 20, 21, 26, 33].
Література
1. BENEŠ C. Několik vzpomínek na začátky astronomicko-geodetického odboru Vojenského zeměpisného ústavu a jeho přednostu plk. Dr. tech. Ladislava Beneše. – In: Vojenský topografický obzor. – Č.1 (1997), s.34-43.
2. BENEŠ L. Relativní změny délek invarových drátů při měření základny u Mukačeva. – В кн: Výroční zpráva Vojenského zeměpisného ústavu za rok 1928. – Svazek IX. – Praha, 1929. – S.60-67.
3. BENEŠ L. Stav gravitačních měření na území Čs. republiky. – В кн: Výroční zpráva Vojenského zeměpisného ústavu za rok 1927. – Svazek VIII. – Praha : VZÚ, 1928. – S.51-63.
4. WOJTAN W. Tachymetr uniwesalny prof. Láski (Patent Laska-Rost). – Lwów, 1906. – 15 s.
5. HARTL H. Materialen zur Geschichte der astronomisch-trigonometrischen Vermessung der österreichisch-ungarischen Monarchie. – В кн: Mittheilungen des k.u.k. Militär-Geographischen Institutes. – Band VII (1887). –Wien, 1888. – S.117-228 ; Band VIII (1888). – Wien, 1889. - S.144-311.
6. DVOŘÁK E. Šířková a délková měření na Podkarpatské Rusi. – В кн: Výroční zpráva Vojenského zeměpisného ústavu za rok 1929. – Svazek X. – Praha, 1930. – S.172-195.
7. ДРБАЛ O.Й. Видатний чеський вчений Вацлав Ласка у Львові // Вісник геодезії та картографії. – 1995. - № 1. - С.105-107.
8. ДРБАЛ O.Й. Домінік Зброжек (1832-1889) // Геодезія, картографія та аерофотознімання. – 1993. - Вип.55. - С.136-142.
9. ДРБАЛ А. Хроніка кафедри ґеодезії ДУ „Львівська політехніка“ (1871-1995). – Здіби, 1999. – 41 с. – В зв.: Kocáb M., Drbal A. Zpráva ze služební cesty na Ukrajinu ve dnech 28.11.-3.12.1999 : pracovní porada o KN na Ukrajině – Ľviv. - Zdiby: VÚGTK, 1999. - 3 s. – Додаток 1. – (Знаходиться у бібліотеці VÚGTK).
10. ДРБАЛ O. Перші творці Львівської геодезичної школи // Львівський політехнік. – 27.08.1994; 3.9.1994; 10.9.1994.
11. DRBAL A. Čeští zeměměřiči ve Lvově. – В кн.: Z dějin geodezie a kartografie 10. – Praha, 2000. – S.110-113.
12. ДРБАЛ А., КОЦАБ М. Діяльність чеських геодезистів і картографів у Західній Україні (1772-1938). – В кн.: Новітні досягнення геодезії, геоінформатики та землевпорядкування – Європейський досвід. – Випуск 1. – Чернігів : Чернігівські обереги, 2005. – С.233-239.
13. ДРБАЛ А., КОЦАБ М. Чеські геодезисти і картографи у Західній Україні (1772-1938 рр.). – В кн.: Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва : Збірник Західного геодезичного товариства УТГК. – Львів: Вид-во НУ „Львівська політехніка“, 2005. – С.18-23.
14. ДРБАЛ А., КОЦАБ М. Чеські геодезисти і картографи у Західній Україні (1772-1938 рр.) / Міжнародна науково-технічна конференція „Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва“, м. Львів, 7-9.04.2005 р. – [Здіби] : VÚGTK, [2005]. - 1 CD-ROM (компакт-диск).
15. DRBAL A., NEJEDLÝ V. Geodetické základny na Západní Ukrajině v období Rakouska-Uherska a Československa. - В кн.: Збірник матеріалів VII Міжнародного науково-технічного симпозіуму Геодезичний моніторинг навколишнього середовища, 7-14 вересня 2002 року, Алушта, Крим (Україна). – Львів, 2002. – C. 145-150.
16. DRBAL A., NEJEDLÝ V. Historický přehled vývoje zeměměřictví a katastru na Zakarpatsku v období Rakousko-Uherska a Československa // Dějiny věd a techniky. – 2003. - № 1. - S.19-44.
17. Z valného sjezdu SIA v Užhorodě // Zeměměřičský věstník. – 1933. - № 7. - S.123.
18. ZAJĄCZKOWSKI W. C. k. Szkola Politechniczna we Lwowie : Rys historyczny jej założenia i rozwoju, tudzież stan jej obecny. - Lwów, 1894. - 170 s.
19. Zprávy ze zahraniční služební cesty na Ukrajinu Ing. Pavla Vyskočila, DrSc. (1977), Ing. Miroslava Rouleho, CSc. (1993), RNDr. Petra Holoty, DrSc. (1993), RNDr. Jozefa Podsklana (1994), Mgr. Lubora Livory (1994), Ing. Alexandra Drbala (1998-2005), Ing. Milana Kocába (1998-2004) a Ing. Jaroslava Šimka (1998). – (Знаходяться у бібліотеці VÚGTK).
20. Каталог науково-технічної бібліотеки Національного університету „Львівська політехніка“. – Львів, 2003.
21. Кафедра геодезії 130 років : Історико-бібліографічний нарис / В.І. Ващенко, О.Й. Дрбал, В.М. Колгунов, З.Р. Тартачинська, І.С. Тревого; За редакцією О.І. Мороза. – Львів, 2001. – 158 с.
22. KVAČEK R., TOMÁŠEK D. Generál Alois Eliáš. Jeden český osud. – Praha, 1996. - 108 s.
23. KRAWCZYK J. Lwowska szkoła geodezyjna. - Warszawa, 1991. - 24 s.
24. LEHR F. Die Präcisions-Nivellement in der österreichisch-ungarischen Monarchie. – В кн: Mittheilungen des k.u.k. Militär-Geographischen Institutes. – Band XIX (1899). – Wien : Militär-Geographischen Institutes, 1900. – S.166-192.
25. MAŠEK J. Ze vzpomínek starého geometra // Zeměměřičský věstník. – 1928. - № 8. – S.177-186.
26. Музей історії Національного університету „Львівська політехніка“. – Львів, 2003.
27. NETUSCHIL F. Die astronomischeen Grandmessungsarbeiten des k.u.k. militär-geographischen Institutes. – В кн: Mittheilungen des k.u.k. Militär-Geographischen Institutes. – Band XIX (1899). – Wien, 1900. – S.145-165; Band XX (1900). – Wien, 1901. – S.39-63; Band XXI-XXII (1901-1902). – Wien, 1903. – S.1-26.
28. NETUSCHIL F. Provisorische Ausgleichung der nordöstlichen Schleifengruppe des Präcisions-Nivellement der österreichisch-ungarischen Monarchie. – В кн: Mittheilungen des k.u.k. Militär-Geographischen Institutes. – Band XIV (1894). – Wien, 1895. – S.131-183.
29. Politechnika Lwowska. Jej stan obecny i potrzeby. - Lwów, 1932. - 271 s.
30. PRIKRYL Ľ.V. Dielo Lipského v uhorskej kartografii // Geodetický a kartografický obzor. – 1970. - № 7. - S.176-180.
31. RŮŽIČKA Z. Plukovník Mojmír Černoch // Zeměměřický věstník. – 1931. - № 2. – S.17.
32. Tätigkeit des k. u. k. Militärgeographischen Institutes in dern letzen 25 Jahren (1881 bis ende 1905) / Vincenz Haardt von Hartenthurn. - Wien, 1907. – S.20-48, 94, 122-130.
33. TICHÝ A. Antonín Tichý (K 80. narozeninám) // Zeměměřičský věstník. – 1923. - № 8. - S.113-115.
34. FINKEL, L., STARZYŃSKI, S. Historya Uniwersytetu Lwowskiego. - Cz.1-2. - Lwów, 1894. - 810 s.
35. ЧЕХИ В ГАЛИЧИНІ : Біографічний довідник. / Уклали О. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. – Львів, 1998. – 120 c.
*
ČEŠTÍ ZEMĚMĚŘIČI NA ZAPADNÍ UKRAJINĚ (1772-1938)
Alexandr Drbal, Milan Kocáb
Výzkumný ústav geodetický, topografický a kartografický (Česká republika)
Popisuje se činnost českých zeměměřičů na Západní Ukrajině v období Rakouská-Uherska a Československá (1772-1938).
CZECH SURVEYORS IN WEST-UKRAINE (1772-1938)
Alexandr Drbal, Milan Kocáb
Research Institute of Geodesy, Topography and Cartography (Czech Republic)
Activities of the Czech surveyors in West-Ukraine during the time period of Austria-Hungary and Czechoslovakia (1772-1938)
ЧЕШСКИЕ ГЕОДЕЗИСТЫ И КАРТОГРАФЫ НА ЗАПАДНОЙ УКРАИНЕ (1772-1938)
Александр Дрбал, Милан Коцаб
Научно-исследовательский институт геодезический, топографический и картографический
(Чешская Республика)
Описана деятельность чешских геодезистов и картографов на Западной Украине во времена Австро-Венгрии и Чехо-Словакии (1772-1938)
