Служили в загоні
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°1
Служили в загоні
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°2
Re: Служили в загоні
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°3
Re: Служили в загоні
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°4
Re: Служили в загоні
МАШИМОВ МУХАМБЕТ МАШИМОВИЧ
(24.11.1930, с.Узунькуль, Уральский округ, Казахская АССР — 22.12.2001, г.Москва)
1947-1949 — студент Ленинградского института инженеров холодильной и молочной промышленности;
01.09.1949-1952 - курсант ЛВТУ;
25.09.1952-1957 — триангулятор 1-го разряда, с 30.11.1954г. старший триангулятор 43-го топогеодезического отряда ТуркВО;
31.08.1957-1962 — слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
07.07.1962-1964 — младший научный сотрудник специальной научно-исследовательской лаборатории ВИА им. В.В.Куйбышева;
14.12.1964—1967 - адъюнкт ВИА им. В.В.Куйбыишева;
13.12.1967-1972 — преподаватель, с 11.02.1969г. заместитель начальника кафедры геодезии и астрономии ВИА им. В.В.Куйбышева. Доктор технических наук (1969);
24.11.1972-1974 — заместитель начальника института по научной работе 29-го НИИ ВТС;
07.09.1974-1991 - начальник кафедры геодезии и астрономии ВИА им. В.В.Куйбышева.
Профессор (1976).
Уволен со службы 13.11.1991г; Работал преподавателем геодезического факультета ВИА им. В-В.Куйбышева, Заслуженный деятель науки РФ (1998).
Полковник — 21.06.1975.
(24.11.1930, с.Узунькуль, Уральский округ, Казахская АССР — 22.12.2001, г.Москва)
1947-1949 — студент Ленинградского института инженеров холодильной и молочной промышленности;
01.09.1949-1952 - курсант ЛВТУ;
25.09.1952-1957 — триангулятор 1-го разряда, с 30.11.1954г. старший триангулятор 43-го топогеодезического отряда ТуркВО;
31.08.1957-1962 — слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
07.07.1962-1964 — младший научный сотрудник специальной научно-исследовательской лаборатории ВИА им. В.В.Куйбышева;
14.12.1964—1967 - адъюнкт ВИА им. В.В.Куйбыишева;
13.12.1967-1972 — преподаватель, с 11.02.1969г. заместитель начальника кафедры геодезии и астрономии ВИА им. В.В.Куйбышева. Доктор технических наук (1969);
24.11.1972-1974 — заместитель начальника института по научной работе 29-го НИИ ВТС;
07.09.1974-1991 - начальник кафедры геодезии и астрономии ВИА им. В.В.Куйбышева.
Профессор (1976).
Уволен со службы 13.11.1991г; Работал преподавателем геодезического факультета ВИА им. В-В.Куйбышева, Заслуженный деятель науки РФ (1998).
Полковник — 21.06.1975.
Останній раз редагувалося: Yevhen (Пт Жовт 04, 2019 5:42 pm), всього регувалося 1 раз(-и)
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°5
Re: Служили в загоні
ЛОСЕВ АЛЕКСЕЙ ИВАНОВИЧ
(11.03.1937, дер. Великое Поле, Псковский округ, Ленинградская обл.— 13.08.2008, Москва)
1955-1956 — по окончании средней школы работал учителем математики Молоденской сельской школы, с марта 1956г. слесарь Новосельской МТС (Псковская обл.);
01.09.1956-1959 — курсант ЛВТУ;
24.09.1959-1963 — триангулятор (с 30.12.1961 г. геодезист) 1-го разряда, с 30.12.1962 г. старший геодезист 43-го топогеодезического отряда ТуркВО;
01.09.1963-1968 — слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
02.07.1968-1969 — начальник отделения, с 30.11.1968 г. старший инженер штаба 29-го геодезического отряда ПрибВО;
11.07.1969-1970 — старший инженер штаба 39-го топогеодезического отряда ПрибВО;
04.09.1970-1974 — старший офицер топографического отдела штаба ПрибВО;
17.12.1974—1976 - командир 29-го топогеодезического отряда ПрибвО;
26.11.1976-1979 — старший офицер, с 28.12.1977 г. заместитель начальника топографического отдела штаба ПрибВО;
24.11.1979-1987 — старший офицер, с 13.07.1983 г. начальник 2-го (боевой подготовки и топогеодезический) отдела ВТУ ГИ;
03.12.1987-1992 — заместитель начальника, с 14.04.1989 г. начальник ВТУ ГШ — начальник ТС ВС СССР (РФ). В 1991г. окончил Высшие оборонные курсы при Военной академии
Генерального штаба им. К.Е.Ворошилова. Лауреат премии им. Ф.Н.Красовского (1991).
Уволен со службы 18.07.1992 г. Работал в ВТУ ГШ консультантом начальника управления. Заслуженный работник геодезии и картографии РФ (1996).
Генерал-лейтенант — 29.04.199 г.
(11.03.1937, дер. Великое Поле, Псковский округ, Ленинградская обл.— 13.08.2008, Москва)
1955-1956 — по окончании средней школы работал учителем математики Молоденской сельской школы, с марта 1956г. слесарь Новосельской МТС (Псковская обл.);
01.09.1956-1959 — курсант ЛВТУ;
24.09.1959-1963 — триангулятор (с 30.12.1961 г. геодезист) 1-го разряда, с 30.12.1962 г. старший геодезист 43-го топогеодезического отряда ТуркВО;
01.09.1963-1968 — слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
02.07.1968-1969 — начальник отделения, с 30.11.1968 г. старший инженер штаба 29-го геодезического отряда ПрибВО;
11.07.1969-1970 — старший инженер штаба 39-го топогеодезического отряда ПрибВО;
04.09.1970-1974 — старший офицер топографического отдела штаба ПрибВО;
17.12.1974—1976 - командир 29-го топогеодезического отряда ПрибвО;
26.11.1976-1979 — старший офицер, с 28.12.1977 г. заместитель начальника топографического отдела штаба ПрибВО;
24.11.1979-1987 — старший офицер, с 13.07.1983 г. начальник 2-го (боевой подготовки и топогеодезический) отдела ВТУ ГИ;
03.12.1987-1992 — заместитель начальника, с 14.04.1989 г. начальник ВТУ ГШ — начальник ТС ВС СССР (РФ). В 1991г. окончил Высшие оборонные курсы при Военной академии
Генерального штаба им. К.Е.Ворошилова. Лауреат премии им. Ф.Н.Красовского (1991).
Уволен со службы 18.07.1992 г. Работал в ВТУ ГШ консультантом начальника управления. Заслуженный работник геодезии и картографии РФ (1996).
Генерал-лейтенант — 29.04.199 г.
Останній раз редагувалося: Yevhen (Пт Жовт 04, 2019 5:43 pm), всього регувалося 1 раз(-и)
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°6
Re: Служили в загоні
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°7
Re: Служили в загоні
ШАРАВИН АЛЕКСАНДР АЛЕКСАНДРОВИЧ
(02.04.1952, г.Новосибирск)
01.09.1969—1973 — курсант ЛВВТКУ;
20.07.1973—1979 — старший геодезист 36-го топогеодезического отряда КВО;
01.09.1979-1982 — слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
25.06.1982-1984 — старший ниженер штаба 43-го топогеодезического отряда ТуркВО;
03.03-06.08.1984 — старший офицер топографического отдела штаба ТуркВО;
01.09.1984-1987 — адъюнкт очной адъюнктуры при ВИА им. В.В.Куйбышева, кандидат военных наук (1987). В 1987г. окончил академические курсы руководящего состава ТС ВС при ВИА им. В.В.Куйбышева;
24.09.1987-1990 — преподаватель, с 05.07.1989г. старший преподаватель кафедры топогеодезического обеспечения ВИА им. В.В.Куйбышева;
1990-1993 — старший научный сотрудник, начальник труппы Центра военно-стратегических исследований ГШ ВС СССР (РФ).
Уволен со службы 19.02.1993г Директор Института политического и военного анализа. Заслуженный работник геодезии и картографии.
Полковник — 08.10.1991.
(02.04.1952, г.Новосибирск)
01.09.1969—1973 — курсант ЛВВТКУ;
20.07.1973—1979 — старший геодезист 36-го топогеодезического отряда КВО;
01.09.1979-1982 — слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
25.06.1982-1984 — старший ниженер штаба 43-го топогеодезического отряда ТуркВО;
03.03-06.08.1984 — старший офицер топографического отдела штаба ТуркВО;
01.09.1984-1987 — адъюнкт очной адъюнктуры при ВИА им. В.В.Куйбышева, кандидат военных наук (1987). В 1987г. окончил академические курсы руководящего состава ТС ВС при ВИА им. В.В.Куйбышева;
24.09.1987-1990 — преподаватель, с 05.07.1989г. старший преподаватель кафедры топогеодезического обеспечения ВИА им. В.В.Куйбышева;
1990-1993 — старший научный сотрудник, начальник труппы Центра военно-стратегических исследований ГШ ВС СССР (РФ).
Уволен со службы 19.02.1993г Директор Института политического и военного анализа. Заслуженный работник геодезии и картографии.
Полковник — 08.10.1991.
Останній раз редагувалося: Yevhen (Пт Жовт 04, 2019 5:44 pm), всього регувалося 1 раз(-и)
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°8
Re: Служили в загоні
1978-1985 капитан Горшков Александр Прокофьевич,
родился 09.06.1954г. в г.Катта-Курган, Самаркандской обл.;
1974-1978 курсант ЛВВТКУ;
1978-1985 геодезист, старший геодезист, ЗНО 43-го тго, Наманган, ТуркВО;
1985-1988 слушатель факультета №4 ВИА им.Куйбышева;
1988-1992 СА, НШ, 31-й тго, в/ч29591, Бобруйск, БелВО;
1992-1997 командир 69-го тго (в/ч 35324 г.Щадринск);
полковник
родился 09.06.1954г. в г.Катта-Курган, Самаркандской обл.;
1974-1978 курсант ЛВВТКУ;
1978-1985 геодезист, старший геодезист, ЗНО 43-го тго, Наманган, ТуркВО;
1985-1988 слушатель факультета №4 ВИА им.Куйбышева;
1988-1992 СА, НШ, 31-й тго, в/ч29591, Бобруйск, БелВО;
1992-1997 командир 69-го тго (в/ч 35324 г.Щадринск);
полковник
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°9
Re: Служили в загоні
майор Бердов А.Н.
1893-1986 слушатель ВИА им.Куйбышева;
1986-1989 старший инженер штаба 43-го тго;
1989-1992 старший офицер топографического отдела штаба ТуркВО;
1992-1995 зам.начальника топографического отдела штаба Уральского ВО;
1995-1999 начальник топографического отдела штаба Уральского ВО;
Полковник.
Останній раз редагувалося: Yevhen (Пн Вер 02, 2019 2:46 pm), всього регувалося 1 раз(-и)
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°10
Re: Служили в загоні
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°11
Re: Служили в загоні
ЛАЗАРЕНКО ВИКТОР ИВАНОВИЧ
(01.05.1954, г.Минск)
03.11.1972-1974 — проходил срочную службу в БВО в войсках связи;
01.08.1974 - 1978 — курсант ЛВВТКУ;
07.09.1978-1985 - геодезист 1-го разряда, с 28.05.1980 г. командир роты топогеодезического обеспечения 31-го топогеодезического отряда БВО;
01.09.1985-1988 — слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
08.07.1988—1990 — начальник геодезического отделения 43-то топогеодезического отряда ТуркВО;
25.07.1990-1993 — начальник штаба, с 14.08.1991 г. командир 42-го топогеодезического отряда ТуркВО;
26.11.1993-1997 — заместитель начальника 823-й ЦБИТС;
20.05.1997-1998 — заместитель командира 185-го ЦАФГО;
04.02.1998-2002 — заместитель начальника, с 15.08.1998 г. начальник 823-й ЦБИТС.
Уволен со службы 28.06.2002 г.
Полковник — 01.08.1997 г.
(01.05.1954, г.Минск)
03.11.1972-1974 — проходил срочную службу в БВО в войсках связи;
01.08.1974 - 1978 — курсант ЛВВТКУ;
07.09.1978-1985 - геодезист 1-го разряда, с 28.05.1980 г. командир роты топогеодезического обеспечения 31-го топогеодезического отряда БВО;
01.09.1985-1988 — слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
08.07.1988—1990 — начальник геодезического отделения 43-то топогеодезического отряда ТуркВО;
25.07.1990-1993 — начальник штаба, с 14.08.1991 г. командир 42-го топогеодезического отряда ТуркВО;
26.11.1993-1997 — заместитель начальника 823-й ЦБИТС;
20.05.1997-1998 — заместитель командира 185-го ЦАФГО;
04.02.1998-2002 — заместитель начальника, с 15.08.1998 г. начальник 823-й ЦБИТС.
Уволен со службы 28.06.2002 г.
Полковник — 01.08.1997 г.
Останній раз редагувалося: Yevhen (Пт Жовт 04, 2019 5:44 pm), всього регувалося 1 раз(-и)
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°12
Re: Служили в загоні
ДИВЕЕВ Шамиль Адиевич
Родился 18.09.1949г. в г.Намангане Узбекской ССР.
1966-1969 - курсант ЛВТУ;
1969-1973 - топограф 2-го разряда, топограф 1-го разряда, старший топограф 43-го тго;
1973-1977 - слушатель геодезического факультета ВИА им.Куйбышева;
1977-1994 - инженер, младший научный сотрудник, старший научый сотрудник, начальник лаборатории 29-го НИИ;
1994-1999 - начальник 23-го отдела, заместитель начальника, начальик 2-го научно-исследовательского управления 29-го НИИ.
Уволен со службы 30.09.1999г.
Кандидат технических наук (1990г.).
Лауреат Государственной премии РФ в области науки и техники (2003г.).
Полковник - 13.08.1992г
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°13
Re: Служили в загоні
Яблонский Леонард Иосифович
Родился 16 июля 1952, д. Крейванцы, Гродненская область
1969—1973 гг. — курсант Ленинградского высшего военно-топографического командного училища;
1973—1977 гг. — топограф, старший топограф, заместитель начальника отделения 43 тго Туркестанского военного округа;
1977—1980 гг. — слушатель геодезического факультета ВИА им. В. В. Куйбышева;
1980—1990 гг. — младший научный сотрудник, старший научный сотрудник Вч 21109 (29 НИИ МО РФ);
1990—1999 гг. — начальник лаборатории, начальник отдела, заместитель начальника управления 29 НИИ МО РФ;
1999—2003 гг. — начальник управления 29 НИИ МО РФ;
2003—2008 гг.- заместитель начальника 29 НИИ МО РФ по научной работе.
2008—2009 гг. — ведущий научный сотрудник 29 НИИ МО РФ;
2009—2010 гг. — заместитель руководителя Федеральной службы государственной регистрации, кадастра и картографии.
2010-по наст. вр.- директор ЦНИИГАиКа.
Кандидат технических наук.
https://ru.wikipedia.org/wiki
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°14
Re: Служили в загоні
І ПОБУВАВ НА ЗАХМАРНИХ ВЕРХОВИНАХ… (До 95-річччя від дня народження Віктора Василевського присвячується)
Василевський В.Г.
У багатотомній Історії міст і сіл України у статті про село Забілоччя є коротенький рядок: «Забілоччя - батьківщина топографа В.Г.Василевського - лауреата Державної премії». Більше згадок про нього в інших довідкових виданнях радянської доби не знайти. Адже Віктор Гнатович Василевський - військовий топограф. А ця наука довгі роки вважалась державним секретом, як не афішувалися особливо установи та люди, що там працювали. І лише 1992 року журнал «Военные знания», оповідаючи про славний шлях російських (?!) топографів, згадав добрим словом і Віктора Гнатовича Василевського.
Народився майбутній топограф у селі Забілоччя Радомисльського повіту Київської губернії 17 квітня 1921 року в збіднілій дворянській родині. Вже в роки незалежної України Віктор Гнатович довідався, що дворянство було дароване імператорськими указами його пращурові Йосифові-Северину Василевському ще 1727 року, згодом підтверджено дідові Івану Васильовичу. Втім у 1917 році дворянські та інші стани скасували. Батьки ж жили на селі, і, як всі сільські жителі працювали на землі, і бідували, і потерпали від панів. Так само пас худобу, коня, гусей і Віктор. Але походження не давало спокою ще в дитинстві, коли однолітки дражнили хлопця шляхтою, ляхом чи поляком. Проте в сім'ї сповідували православ'я і вважали себе українцями...
1939 року В.Василевський закінчив забілоцьку середню школу і за покликом комсомолу вступив до Ленінградського військово-топографічного училища. У своїй вступній заяві він писав, що приваблює його природа і краса рідної землі, подорожі.
Вчитися попервах було важко. Давалось взнаки незнання російської мови, а ще непросто опановувалися навички топографічного креслення. Та тривожна передвоєнна обстановка підхльостувала і змушувала вивчати топографічну науку з подвоєною енергією. Навчалися щоденно, без канікул, відпусток і навіть вихідних. Трирічну програму група, у якій навчався Василевський, засвоїла за два роки.
У серпні 1941 року після успішних держекзаменів випускників останнім (перед блокадою) ешелоном відправили до Ташкенту на формування. Віктора Василевського зарахували топографом 2-го розряду до Першого військово-топографічного загону. Сформований у м.Джизаку загін за наказом Генштабу був направлений на топографічні зйомки до Ірану. Топографи нанесли на карту чималий район, який обіймали радянські війська. Тоді ж довелося їм і понюхати пороху у сутичках з басмачами, іранськими військами. В ущелині Танг-І-Луліан група, яку очолював В.Василевський, навіть потрапила в оточення іранців, котрих не обеззброїли наші військові. Проте з оточення вийшли без втрат, натомість завдавши їх ворогові, ще й трофеїв прихопили.
Після повернення з Ірану знімали Каракуми, плато Усть-Урт, гори Тянь-Шаню на китайському кордоні. Потім знову був Іран і гори Хоросану, Ельбурський хребет та ін.
У 1945-1949 роках загін виконував зйомки на Памірі. І топографу Василевському 1948 року випала честь побувати і перенести на карту найбільший у світі (не рахуючи Антарктики і Арктики) памірський льодовик Федченка. Його довжина, між іншим, 77 кілометрів, ширина у верхній частині - до 4 кілометрів, а знизу (в чотирьох розгалуженнях) - 2 кілометри, товщина льоду сягає 900 метрів, і кожні 180 років він оновлюється. Щодоби льодовик пересувається на 36-40 сантиметрів.
Виконуючи ці зйомки, доводилося топографам забиратися на захмарну височінь і навіть зійти на вершину біля піку Нанкальди на позначку майже 6000 метрів над рівнем моря (без 12 метрів). До речі, знімалися Памірські гори так званим комбінованим методом: фототеодолітною зйомкою за допомогою аерозйомки. Потім польові матеріали відпрацьовувалися на стереоавтографі. Треба зазначити, що це був прилад відомої Цейсівської фірми. Якраз на ньому працював В.Василевський.
Технологія вимірів була така. За знятими на скляних фотопластинах камерою з постійним фокусом («відстанню») і виміряним базисом за горизонтальними рейками визначали координати, які переносилися на планшетку, а потім стереоавтограф автоматично визначав висоти і розташування вимірювальних точок.
Після Паміру Василевського і його колег направили у Закавказький військовий округ, де їх досвід знадобився на зйомках Кавказьких гір. На це пішло чотири роки.
У 1952 році за створення карт високогірних районів Віктору Гнатовичу Василевському в числі інших військових топографів була присуджена Державна премія СРСР.
Наступного року він перебував у Ленінграді, де підвищував кваліфікацію. А потому його направили до Китаю для надання допомоги сусідній країні у становленні військової топографічної служби, де В.Василевський був радником командира топографічного загону.
Повернувшись, осів на рідній Україні в Чернівцях, де й провів решту свого життя. Звідси виїздив у відрядження на відновлення карт до Росії, в Карпати, у ряд областей України. Випала нагода побувати і в рідних місцях, на топографічних дослідженнях у Радомишльському та сусідньому Коростишівському районах. Водночас Віктор Гнатович викладав геодезію курсантам Кам'янець-Подільського інженерного училища. У 1970 році військовий топограф В.Г.Василевський був звільнений у запас.
Але відпочивати не став. Продовжував ще 17 років діяльність у технікумі, навчаючи студентів геодезії і топографії, кресленню, військово-технічній підготовці тощо. До речі, дехто з його вихованців пішов шляхом учителя, вступивши до того ж таки Ленінградського ВТУ, і навіть служив у тих же військових частинах. Так що традиції живуть.
Згодом таки вийшов Віктор Гнатович на заслужений відпочинок. Як сам жартував - «настав час ставити на ноги онуків», їх подружжю Василевських син і донька (вони викладачі університету) подарували трьох. Дружина, втім, попри пенсійний вік продовжувала працювати лікарем-стоматологом.
За нагоди навідувався В.Г.Василевський на батьківщину. Приїздив до Забілоччя, зокрема, на зустрічі випускників. І щиро зберігалась у серці топографа любов до рідної землі, що зіп'яла його на ноги і дала путівку у велике життя.
Цю любов він згодом сповна виклав у своїх спогадах, що друкувались на сторінках радомишльської районної газети «Зоря Полісся», а потім вийшли друком окремими книжками «Веселі і сумні мої дороги…» і «У колисці військових топографів». Ці видання Віктор Гнатович привіз у дарунок рідним і близьким в останній свій приїзд до рідних країв у 2000 році. Він приїхав попрощатися, бо вже знав, що життя йде під завісу.
Скінчив свій земний шлях Віктор Гнатович Василевський 15 липня 2001 року.
Василевський В.Г.
У багатотомній Історії міст і сіл України у статті про село Забілоччя є коротенький рядок: «Забілоччя - батьківщина топографа В.Г.Василевського - лауреата Державної премії». Більше згадок про нього в інших довідкових виданнях радянської доби не знайти. Адже Віктор Гнатович Василевський - військовий топограф. А ця наука довгі роки вважалась державним секретом, як не афішувалися особливо установи та люди, що там працювали. І лише 1992 року журнал «Военные знания», оповідаючи про славний шлях російських (?!) топографів, згадав добрим словом і Віктора Гнатовича Василевського.
Народився майбутній топограф у селі Забілоччя Радомисльського повіту Київської губернії 17 квітня 1921 року в збіднілій дворянській родині. Вже в роки незалежної України Віктор Гнатович довідався, що дворянство було дароване імператорськими указами його пращурові Йосифові-Северину Василевському ще 1727 року, згодом підтверджено дідові Івану Васильовичу. Втім у 1917 році дворянські та інші стани скасували. Батьки ж жили на селі, і, як всі сільські жителі працювали на землі, і бідували, і потерпали від панів. Так само пас худобу, коня, гусей і Віктор. Але походження не давало спокою ще в дитинстві, коли однолітки дражнили хлопця шляхтою, ляхом чи поляком. Проте в сім'ї сповідували православ'я і вважали себе українцями...
1939 року В.Василевський закінчив забілоцьку середню школу і за покликом комсомолу вступив до Ленінградського військово-топографічного училища. У своїй вступній заяві він писав, що приваблює його природа і краса рідної землі, подорожі.
Вчитися попервах було важко. Давалось взнаки незнання російської мови, а ще непросто опановувалися навички топографічного креслення. Та тривожна передвоєнна обстановка підхльостувала і змушувала вивчати топографічну науку з подвоєною енергією. Навчалися щоденно, без канікул, відпусток і навіть вихідних. Трирічну програму група, у якій навчався Василевський, засвоїла за два роки.
У серпні 1941 року після успішних держекзаменів випускників останнім (перед блокадою) ешелоном відправили до Ташкенту на формування. Віктора Василевського зарахували топографом 2-го розряду до Першого військово-топографічного загону. Сформований у м.Джизаку загін за наказом Генштабу був направлений на топографічні зйомки до Ірану. Топографи нанесли на карту чималий район, який обіймали радянські війська. Тоді ж довелося їм і понюхати пороху у сутичках з басмачами, іранськими військами. В ущелині Танг-І-Луліан група, яку очолював В.Василевський, навіть потрапила в оточення іранців, котрих не обеззброїли наші військові. Проте з оточення вийшли без втрат, натомість завдавши їх ворогові, ще й трофеїв прихопили.
Після повернення з Ірану знімали Каракуми, плато Усть-Урт, гори Тянь-Шаню на китайському кордоні. Потім знову був Іран і гори Хоросану, Ельбурський хребет та ін.
У 1945-1949 роках загін виконував зйомки на Памірі. І топографу Василевському 1948 року випала честь побувати і перенести на карту найбільший у світі (не рахуючи Антарктики і Арктики) памірський льодовик Федченка. Його довжина, між іншим, 77 кілометрів, ширина у верхній частині - до 4 кілометрів, а знизу (в чотирьох розгалуженнях) - 2 кілометри, товщина льоду сягає 900 метрів, і кожні 180 років він оновлюється. Щодоби льодовик пересувається на 36-40 сантиметрів.
Виконуючи ці зйомки, доводилося топографам забиратися на захмарну височінь і навіть зійти на вершину біля піку Нанкальди на позначку майже 6000 метрів над рівнем моря (без 12 метрів). До речі, знімалися Памірські гори так званим комбінованим методом: фототеодолітною зйомкою за допомогою аерозйомки. Потім польові матеріали відпрацьовувалися на стереоавтографі. Треба зазначити, що це був прилад відомої Цейсівської фірми. Якраз на ньому працював В.Василевський.
Технологія вимірів була така. За знятими на скляних фотопластинах камерою з постійним фокусом («відстанню») і виміряним базисом за горизонтальними рейками визначали координати, які переносилися на планшетку, а потім стереоавтограф автоматично визначав висоти і розташування вимірювальних точок.
Після Паміру Василевського і його колег направили у Закавказький військовий округ, де їх досвід знадобився на зйомках Кавказьких гір. На це пішло чотири роки.
У 1952 році за створення карт високогірних районів Віктору Гнатовичу Василевському в числі інших військових топографів була присуджена Державна премія СРСР.
Наступного року він перебував у Ленінграді, де підвищував кваліфікацію. А потому його направили до Китаю для надання допомоги сусідній країні у становленні військової топографічної служби, де В.Василевський був радником командира топографічного загону.
Повернувшись, осів на рідній Україні в Чернівцях, де й провів решту свого життя. Звідси виїздив у відрядження на відновлення карт до Росії, в Карпати, у ряд областей України. Випала нагода побувати і в рідних місцях, на топографічних дослідженнях у Радомишльському та сусідньому Коростишівському районах. Водночас Віктор Гнатович викладав геодезію курсантам Кам'янець-Подільського інженерного училища. У 1970 році військовий топограф В.Г.Василевський був звільнений у запас.
Але відпочивати не став. Продовжував ще 17 років діяльність у технікумі, навчаючи студентів геодезії і топографії, кресленню, військово-технічній підготовці тощо. До речі, дехто з його вихованців пішов шляхом учителя, вступивши до того ж таки Ленінградського ВТУ, і навіть служив у тих же військових частинах. Так що традиції живуть.
Згодом таки вийшов Віктор Гнатович на заслужений відпочинок. Як сам жартував - «настав час ставити на ноги онуків», їх подружжю Василевських син і донька (вони викладачі університету) подарували трьох. Дружина, втім, попри пенсійний вік продовжувала працювати лікарем-стоматологом.
За нагоди навідувався В.Г.Василевський на батьківщину. Приїздив до Забілоччя, зокрема, на зустрічі випускників. І щиро зберігалась у серці топографа любов до рідної землі, що зіп'яла його на ноги і дала путівку у велике життя.
Цю любов він згодом сповна виклав у своїх спогадах, що друкувались на сторінках радомишльської районної газети «Зоря Полісся», а потім вийшли друком окремими книжками «Веселі і сумні мої дороги…» і «У колисці військових топографів». Ці видання Віктор Гнатович привіз у дарунок рідним і близьким в останній свій приїзд до рідних країв у 2000 році. Він приїхав попрощатися, бо вже знав, що життя йде під завісу.
Скінчив свій земний шлях Віктор Гнатович Василевський 15 липня 2001 року.
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°15
Re: Служили в загоні
АВДЕЕВ ЮРИЙ ИВАНОВИЧ
(14.08.1947, г.Бухара, Узбекская ССР)
01.09.1965 - 1968 — курсант ЛВТУ;
21.09.1968 - 1973 - топограф 2-го разряда, с 12.07.1969г. геодезист |-го разряда, с 22.08.1969г. старший геодезист 31-го топографического (с 1969г. топогеодезичсского) огряда БВО;
01.09.1973—1977 — слушагель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
26.06.1977—1981 — начальник топографического отделения, с 22.06.1979г. старший инженер шгаба 43-го топогеодезического отряда ТуркВО;
06.01.1981—1985 — начальник штаба, с 16.09.!982г. командир 42-го топогеодезического отряда САВО;
23.08.1985—1987 — командир 41-го топогеодезического отряда ДВО;
13.08.1987—1992 — заместитель начальника. с 28.12.1988г. начальник топографического отдела штаба ДВО. В 1988 г. окончил академические курсы руководящем состава ТС ВС
при ВИА нм. В.В.Куйбышева.
Уволен со службы 18.11.1992 г.
Полковник — 23.04.1988 г.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
(14.08.1947, г.Бухара, Узбекская ССР)
01.09.1965 - 1968 — курсант ЛВТУ;
21.09.1968 - 1973 - топограф 2-го разряда, с 12.07.1969г. геодезист |-го разряда, с 22.08.1969г. старший геодезист 31-го топографического (с 1969г. топогеодезичсского) огряда БВО;
01.09.1973—1977 — слушагель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
26.06.1977—1981 — начальник топографического отделения, с 22.06.1979г. старший инженер шгаба 43-го топогеодезического отряда ТуркВО;
06.01.1981—1985 — начальник штаба, с 16.09.!982г. командир 42-го топогеодезического отряда САВО;
23.08.1985—1987 — командир 41-го топогеодезического отряда ДВО;
13.08.1987—1992 — заместитель начальника. с 28.12.1988г. начальник топографического отдела штаба ДВО. В 1988 г. окончил академические курсы руководящем состава ТС ВС
при ВИА нм. В.В.Куйбышева.
Уволен со службы 18.11.1992 г.
Полковник — 23.04.1988 г.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
Останній раз редагувалося: Yevhen (Пт Жовт 04, 2019 5:20 pm), всього регувалося 1 раз(-и)
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°16
Re: Служили в загоні
БАЛИН БОРИС МИХАЙЛОВИЧ
(23.04.1927, п.Сьтзрань, Ульяновская губ. — 20.09.1989, г.Москва)
1943-1945 — по окончании средней школы работал электромонтером Куйбышевского авиационного института;
15.11.1945-1947 — курсант школы младших специалистов ВТС, с июня 1946 г. Военной школы фотограмметристов и литографов ВТС (г.Харьков);
28.08.1947-1952 — топограф 2—го, с 25.11.1949 г. 1—го разрядов 8-го топографического отряда ЗабВО;
22.08.1952-1958 — слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
20.01.1958-1960 — начальник топографического отделения, с 28.11.1958 г. старший инженер штаба 43-го топогеодезического отряда ТуркВО;
28.12.1960—-964 — адъюнкт ВИА им. В.В.Куйбышева;
15.02.1964-1969 — преподаватель, с 25.09.1967 г.: старший преподаватель кафедры топотеодезического обеспечения боевых действий войск ВИА им. В.В.Куйбышева;
25.07.1969-1976 — старший научный сотрудник научно-исследовательского отдела, с 11.11.1971 г. старший преподаватель кафедры топогеодезического обеспечения боевых
действий войск ВИА им. В.В.Куйбышева. Доктор технических наук (1974), профессор;
12.03.1976-1989 — начальник научно-исследовательской лаборатории, с 25.05.1979 г. группы автоматизации топогеодезического обеспечения боевых действий войск (с
18.08.1976 г. по исследованию проблем математического моделирования местности и автоматизации топогеодезического обеспечения боевых действий войск) ВИА им.
В.В.Куйбышева. Заслуженный деятель науки и техники РСФСР.
Исключен из списков офицерского состава ВС СССР в связи со смертъю.
Полковник — 1972 г.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
(23.04.1927, п.Сьтзрань, Ульяновская губ. — 20.09.1989, г.Москва)
1943-1945 — по окончании средней школы работал электромонтером Куйбышевского авиационного института;
15.11.1945-1947 — курсант школы младших специалистов ВТС, с июня 1946 г. Военной школы фотограмметристов и литографов ВТС (г.Харьков);
28.08.1947-1952 — топограф 2—го, с 25.11.1949 г. 1—го разрядов 8-го топографического отряда ЗабВО;
22.08.1952-1958 — слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
20.01.1958-1960 — начальник топографического отделения, с 28.11.1958 г. старший инженер штаба 43-го топогеодезического отряда ТуркВО;
28.12.1960—-964 — адъюнкт ВИА им. В.В.Куйбышева;
15.02.1964-1969 — преподаватель, с 25.09.1967 г.: старший преподаватель кафедры топотеодезического обеспечения боевых действий войск ВИА им. В.В.Куйбышева;
25.07.1969-1976 — старший научный сотрудник научно-исследовательского отдела, с 11.11.1971 г. старший преподаватель кафедры топогеодезического обеспечения боевых
действий войск ВИА им. В.В.Куйбышева. Доктор технических наук (1974), профессор;
12.03.1976-1989 — начальник научно-исследовательской лаборатории, с 25.05.1979 г. группы автоматизации топогеодезического обеспечения боевых действий войск (с
18.08.1976 г. по исследованию проблем математического моделирования местности и автоматизации топогеодезического обеспечения боевых действий войск) ВИА им.
В.В.Куйбышева. Заслуженный деятель науки и техники РСФСР.
Исключен из списков офицерского состава ВС СССР в связи со смертъю.
Полковник — 1972 г.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
Останній раз редагувалося: Yevhen (Пт Жовт 04, 2019 5:21 pm), всього регувалося 1 раз(-и)
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°17
Re: Служили в загоні
БОЙКОВ ЯКОВ ГРИГОРЬЕВИЧ
(29.12.1917, с.Калииииское‚ Пишпекский уезд, Семиреченская обл. — 08.08.1990, п.Одинцово, Московская обл.)
1938 — по окончании Фрунзенского землеустроъпельного техникума работал топографом отдела землеустройства Киргизской ССР (г.Фрунзе);
1938—1941 — студент Московского института землеустройства;
с 06.1941 — инженер—землеустроитель отдела землеустройства Карело—Финской СССР (г.Пстрозаводск);
25 08.1941—1943 — слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
11.10.1943 - 1948 — триангулятор 1-го разряда, с 05.08.1944 г. старший триангулятор 69-го геодезического отряда Волховского, Карельского, Ленинградского фронтов. ЛВО;
11.02.1948 - 1956 — инженер, с 28.12.1950г. начальник геодезического отделения, с 25.06.1954 г. старший инженер 69-го топогеодезического отряда специального назначения Главного Командования войсками Дальнего Востока (с 1953 г. 69-й топогсодсзичсский отряд УрВО);
03.01.1956—1958 - старший инженер Ташкентской геодезической части ТуркВО, с 08.07.1957г. геодезической части Ташкентской ВКФ;
29.01—28.11.1958 — старший инженер штаба 43-готопогеодезического отряда ТуркВО;
28.11.1958—1962 — начальник геодезической части Ташкентской ВКФ;
02.07.1962—1963 — начальник Ташкентской геодезической части. 28.06.|963г. зачислен в распоряжение Главкома ракетных войск;
05.07.1963—1973 — начальник (с 04.09.1967 г. командир) 96-го астрономе-геодезического отряда Ракетных войск.
Уволен со службы 15.03.1973 г.
Полковник — 29.02.1964 г.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
(29.12.1917, с.Калииииское‚ Пишпекский уезд, Семиреченская обл. — 08.08.1990, п.Одинцово, Московская обл.)
1938 — по окончании Фрунзенского землеустроъпельного техникума работал топографом отдела землеустройства Киргизской ССР (г.Фрунзе);
1938—1941 — студент Московского института землеустройства;
с 06.1941 — инженер—землеустроитель отдела землеустройства Карело—Финской СССР (г.Пстрозаводск);
25 08.1941—1943 — слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
11.10.1943 - 1948 — триангулятор 1-го разряда, с 05.08.1944 г. старший триангулятор 69-го геодезического отряда Волховского, Карельского, Ленинградского фронтов. ЛВО;
11.02.1948 - 1956 — инженер, с 28.12.1950г. начальник геодезического отделения, с 25.06.1954 г. старший инженер 69-го топогеодезического отряда специального назначения Главного Командования войсками Дальнего Востока (с 1953 г. 69-й топогсодсзичсский отряд УрВО);
03.01.1956—1958 - старший инженер Ташкентской геодезической части ТуркВО, с 08.07.1957г. геодезической части Ташкентской ВКФ;
29.01—28.11.1958 — старший инженер штаба 43-готопогеодезического отряда ТуркВО;
28.11.1958—1962 — начальник геодезической части Ташкентской ВКФ;
02.07.1962—1963 — начальник Ташкентской геодезической части. 28.06.|963г. зачислен в распоряжение Главкома ракетных войск;
05.07.1963—1973 — начальник (с 04.09.1967 г. командир) 96-го астрономе-геодезического отряда Ракетных войск.
Уволен со службы 15.03.1973 г.
Полковник — 29.02.1964 г.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
Останній раз редагувалося: Yevhen (Пт Жовт 04, 2019 5:21 pm), всього регувалося 1 раз(-и)
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°18
Re: Служили в загоні
БУРНАШЕВ АЛЕКСАНДР АЛЕКСАНДРОВИЧ
(12.12.1945, г.Нижнеудинск‚ Иркутская обл.)
1969 — окончил НИИГАиК;
22.08.1969-1974 — старший топограф, с 27.09.1969г.старший геодезист, с 11.09.1971г. заместитель начальника геодезического отделения 43-го топогеодезического
отряда ТуркВО. В 1973г. сдал экстерном экзамены за полный курс среднего военного училища при ЛВВТКУ;
18.11.1974-1976 — начальник печатного цеха 2-й (картоиздательской) части 456-й ВКФ ТуркВО;
15.10.1976-1978 - офицер топографического отдела штаба ТуркВО;
28.09.1978-1984 — заместитель начальника 2-й части, с 18.12.1982г. заместитель начальника фабрики - главный
инженер 456—й ВКФ ТуркВО. В 1982г. окончил геодезиче-ский факультет ВИА им. В.В.Куйбышсва (заочно);
30.09.1984-1987 — начальник 456-й ВКФ ТуркВО; В 1982г. окончил геодезический факультет ВИА нм. В‚В.Куйбышева (заочно);
30.09.1984-1987 — начальник 456-й ВКФ ТуркВО;
20.10.1987-1988 — заместитель начальника топографического отдела штаба КВО. В 1988г. окончил академические курсы руководящего состава ТС ВС при ВИА им. В.В.Куйбышева;
25.09.1988-1997 — главный технолог, с 11.08.1992г. заместитель начальника З-то (картографического) отдела ВТУ Г Ш.
Уволен со службы 23.12.1997 г.
Полковник — 29.12.1988г.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
(12.12.1945, г.Нижнеудинск‚ Иркутская обл.)
1969 — окончил НИИГАиК;
22.08.1969-1974 — старший топограф, с 27.09.1969г.старший геодезист, с 11.09.1971г. заместитель начальника геодезического отделения 43-го топогеодезического
отряда ТуркВО. В 1973г. сдал экстерном экзамены за полный курс среднего военного училища при ЛВВТКУ;
18.11.1974-1976 — начальник печатного цеха 2-й (картоиздательской) части 456-й ВКФ ТуркВО;
15.10.1976-1978 - офицер топографического отдела штаба ТуркВО;
28.09.1978-1984 — заместитель начальника 2-й части, с 18.12.1982г. заместитель начальника фабрики - главный
инженер 456—й ВКФ ТуркВО. В 1982г. окончил геодезиче-ский факультет ВИА им. В.В.Куйбышсва (заочно);
30.09.1984-1987 — начальник 456-й ВКФ ТуркВО; В 1982г. окончил геодезический факультет ВИА нм. В‚В.Куйбышева (заочно);
30.09.1984-1987 — начальник 456-й ВКФ ТуркВО;
20.10.1987-1988 — заместитель начальника топографического отдела штаба КВО. В 1988г. окончил академические курсы руководящего состава ТС ВС при ВИА им. В.В.Куйбышева;
25.09.1988-1997 — главный технолог, с 11.08.1992г. заместитель начальника З-то (картографического) отдела ВТУ Г Ш.
Уволен со службы 23.12.1997 г.
Полковник — 29.12.1988г.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°19
Re: Служили в загоні
ВЕЛДАНОВ ВЛАДИМИР АНТОНОВИЧ
(18.02.1940, г.Ленинск-Кузнецкий‚ Новосибирская обл.)
01.09.1957—1960 — курсант ЛВТУ;
23.09.1960—1967 — триангулятор (с 30.12.1961г. геодезист) 1-го разряда, с 22.09.1964 г. старший геодезист 43-го топотодезического отряда ТуркВО;
30.08.1967—1972 — слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
20.03.1972—1975 — адъюнкт очной адъюнктуры при ВИА им. В.В.Куйбышева. Кандидат технических наук Х (1975);
21.06.1975—1987 — преподаватель, с 07.02.1980 г. старший преподаватель кафедры геодезии и астрономии ВИА им. В.В.Куйбышева;
09.11.1987—1994 - начальник кафедры геодезии и астрономии ЛВВТКУ им. генерала армии Антонова А.И.
Уволен со службы 11.02.1994 г.
Полковник — 30.03.1981 г.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
(18.02.1940, г.Ленинск-Кузнецкий‚ Новосибирская обл.)
01.09.1957—1960 — курсант ЛВТУ;
23.09.1960—1967 — триангулятор (с 30.12.1961г. геодезист) 1-го разряда, с 22.09.1964 г. старший геодезист 43-го топотодезического отряда ТуркВО;
30.08.1967—1972 — слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
20.03.1972—1975 — адъюнкт очной адъюнктуры при ВИА им. В.В.Куйбышева. Кандидат технических наук Х (1975);
21.06.1975—1987 — преподаватель, с 07.02.1980 г. старший преподаватель кафедры геодезии и астрономии ВИА им. В.В.Куйбышева;
09.11.1987—1994 - начальник кафедры геодезии и астрономии ЛВВТКУ им. генерала армии Антонова А.И.
Уволен со службы 11.02.1994 г.
Полковник — 30.03.1981 г.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°20
Re: Служили в загоні
ВОЛКОВ ЕВГЕНИЙ ВАСИЛЬЕВИЧ
(01.07.1935, дер.Зажигино, Великолукский округ, Калининская обл.)
11.08.1954—1957 — курсант ЛЕТУ;
26.09.1957—1962 — триангулятор 1-го разряда с 17.11.1960 г. старший триангулятор, с 30.08.1962 г. старший геодезист 43-го топогеолезического отряда ТуркВО;
30.08.1962—1967 - слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
30.06.1967—1986 - начальник геодезического отделения, с 30.05.1970 г. старший астроном, с 22.04.1978 г. начальник штаба. с 24.06.1983 г. командир 29-го топогеодсзического отряда ПрибВО.
В 1979г. окончил академические курсы офицеров руководящего состава ВТС при ВИА им. В.В.Куйбышева.
Уволен со службы 29.11.1986 г.
Полковник — 08.04.1984 г.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
(01.07.1935, дер.Зажигино, Великолукский округ, Калининская обл.)
11.08.1954—1957 — курсант ЛЕТУ;
26.09.1957—1962 — триангулятор 1-го разряда с 17.11.1960 г. старший триангулятор, с 30.08.1962 г. старший геодезист 43-го топогеолезического отряда ТуркВО;
30.08.1962—1967 - слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
30.06.1967—1986 - начальник геодезического отделения, с 30.05.1970 г. старший астроном, с 22.04.1978 г. начальник штаба. с 24.06.1983 г. командир 29-го топогеодсзического отряда ПрибВО.
В 1979г. окончил академические курсы офицеров руководящего состава ВТС при ВИА им. В.В.Куйбышева.
Уволен со службы 29.11.1986 г.
Полковник — 08.04.1984 г.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°21
Re: Служили в загоні
ГАМАЛЕЕВ НИКОЛАЙ Яковлевич
(16.05.1915, г.Пишпек‚ Семиреченская обл. — ...‚ г. Вииница)
1937 - по окончании землеустроительного техникума работал техником-землеустроителем в Средней Азии;
26.10.1937-1939 - курсант полковой школы, с 23.03.1938 г. заместитель политрука 123-го артиллерийського полка САВО;
03.01—23.05.1939 — курсант курсов младших лейтенантов при Ташкентских КУНС;
23.05.1939—1944 — триангуляюр 2-по, с 27.05.1940г. 1-го разрядов. с 09.02.1943 г. старший триангулятор 68-го геодезического отряда САВО;
21.12‚1944—1949 - старший топограф, с 15.03.1948, помощник начальника фототеодолитного (с 11.06.1948 г. фототехническою) отделения Особого горно-экспедиционного топографического отряда САВО ТуркВО. В 1943 г. участник зкспедиции под руководством инженер-подполковника П.Н‚Рапасова. выполнявшей фототеодолитные работы на Тянь-Шанс. За открытие самой высокой вершины Тянь-Шаня, пик «Победы», Геокрафичсским обществом СССР в 1947 г. присуждена Большая Золотая медаль им. П.П.Семенова;
01.12.1949—1950— слушатель КУОС ВТС при ЛВТУ;
09.12.1950—1954 — инженер геодезического отделения 43-го топотодезического отряда ТуркВО. Лауреат Сталинской премии за разработку новой методики и создание точной
топографической карты Памира (1952);
22.01.1954—1961 — инженер геодезического отделения, с 22.02.1956]: начальник геодезическою отделения 69-го топогеодезического (отряда специального назначения (с 1956 г. 69-й топогеодезический отряд) УрВО;
с 09.06.1961 — начальник отдела геодезической подготовки и контроля прицеливания в/ч 43189 (ракетная армия г. Винница).
Полковник.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
(16.05.1915, г.Пишпек‚ Семиреченская обл. — ...‚ г. Вииница)
1937 - по окончании землеустроительного техникума работал техником-землеустроителем в Средней Азии;
26.10.1937-1939 - курсант полковой школы, с 23.03.1938 г. заместитель политрука 123-го артиллерийського полка САВО;
03.01—23.05.1939 — курсант курсов младших лейтенантов при Ташкентских КУНС;
23.05.1939—1944 — триангуляюр 2-по, с 27.05.1940г. 1-го разрядов. с 09.02.1943 г. старший триангулятор 68-го геодезического отряда САВО;
21.12‚1944—1949 - старший топограф, с 15.03.1948, помощник начальника фототеодолитного (с 11.06.1948 г. фототехническою) отделения Особого горно-экспедиционного топографического отряда САВО ТуркВО. В 1943 г. участник зкспедиции под руководством инженер-подполковника П.Н‚Рапасова. выполнявшей фототеодолитные работы на Тянь-Шанс. За открытие самой высокой вершины Тянь-Шаня, пик «Победы», Геокрафичсским обществом СССР в 1947 г. присуждена Большая Золотая медаль им. П.П.Семенова;
01.12.1949—1950— слушатель КУОС ВТС при ЛВТУ;
09.12.1950—1954 — инженер геодезического отделения 43-го топотодезического отряда ТуркВО. Лауреат Сталинской премии за разработку новой методики и создание точной
топографической карты Памира (1952);
22.01.1954—1961 — инженер геодезического отделения, с 22.02.1956]: начальник геодезическою отделения 69-го топогеодезического (отряда специального назначения (с 1956 г. 69-й топогеодезический отряд) УрВО;
с 09.06.1961 — начальник отдела геодезической подготовки и контроля прицеливания в/ч 43189 (ракетная армия г. Винница).
Полковник.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°22
Re: Служили в загоні
ГЕРАСИМОВ АЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
(07.12.1933, с.Пигматка, Медвежьегорский р-н, Карельская АССР)
1953—1954 по окончании Волховского техникума железнодорожного транспорта работал десятником-путейцем Южпечерстроя (Архангельская обл);
01.09.1954—1957 — курсант ЛВТУ. Его фамилия занесе на на Доску почета училища;
26.09.1957—1961 — триангулятор 1-по разряда, с 30.11.1959г. старший триангулятор 43-го топогеодезического отряда ТуркВО;
30.08.1961—1966 - слушатель геодезического факультета ВИА нм. В.В.Куйбышева;
29.06.1966—1988 — младший научный сотрудник, с 28.05.1970 г. старший научный сотрудник, с 16.10.1972г. начальник лаборатории совершенствования методов
геодезических работ, с 23.05.1983г. начальник 12-го (астрономе-геодезического) отдела 29-го НИИ ВТС.
Кандидат технических наук (1974).
Уволен со службы 05.04.1988 г. Работает в 29-м НИИ. Лауреат премии им. Ф.Н.Красовского (1991).
Полковник — 04.10.1983 г.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
(07.12.1933, с.Пигматка, Медвежьегорский р-н, Карельская АССР)
1953—1954 по окончании Волховского техникума железнодорожного транспорта работал десятником-путейцем Южпечерстроя (Архангельская обл);
01.09.1954—1957 — курсант ЛВТУ. Его фамилия занесе на на Доску почета училища;
26.09.1957—1961 — триангулятор 1-по разряда, с 30.11.1959г. старший триангулятор 43-го топогеодезического отряда ТуркВО;
30.08.1961—1966 - слушатель геодезического факультета ВИА нм. В.В.Куйбышева;
29.06.1966—1988 — младший научный сотрудник, с 28.05.1970 г. старший научный сотрудник, с 16.10.1972г. начальник лаборатории совершенствования методов
геодезических работ, с 23.05.1983г. начальник 12-го (астрономе-геодезического) отдела 29-го НИИ ВТС.
Кандидат технических наук (1974).
Уволен со службы 05.04.1988 г. Работает в 29-м НИИ. Лауреат премии им. Ф.Н.Красовского (1991).
Полковник — 04.10.1983 г.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°23
Re: Служили в загоні
ГОРЕЛОВ ПЕТР ИВАНОВИЧ
(29.06.1924, с.Утулай, Нижиеудинский уезд, Иркутская губ. — 20.07.1994, г.Минск)
11.03-15.12.1943 — курсам 91-го запасного стрелкового полка 413-й стрелковой бригады, с 20.06.1943 г. 9-го отдельною учебного стрелкового полка Забайкальского фронта;
15.12.1943 1946 связист взвода начальника артиллерии 293-й стрелковой дивизии Забайкальского фронта. с 011119451“. старший писарь 676-й артиллерийской
бригады 293-53 стрелковой дивизии Забайкальского фронта. С 08.08.1945 г. по 03.05.1946 г. в составе бригады находился в Маньчжурии;
10.05.1946—1949 - курсант ЛЕТУ;
22.09.1949—1951 — триангулятор 1-ю разряда 75-го геодезического отряда ПрикВО;
06.01.1951-1953 — триангулятор 1-го разряда. с 26.09.1952 г. старший триангулягор 43-го топогеодезического отряда Туркво;
01.09.1953—1958 —- слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
24‚О9.1958—1963 — начальник топографического отделения 16-го топографического (с 23.12.1958 г. топогеодезического) отряда БВО;
14.09.1963—1968 — начальник группы. с 160419681: начальник 2-го (восточного) направ ления 96-го астрономе-геодезического отряда РВСН (с 2104. 1968г. одновременно заместитель командира отряда);
06.07.1968 - 1970 — старший офицер службы КН и АГО Главного штаба РВСН;
13,02.1970-1984 —- старший офицер — заместитель начальника. с 07.09.1974 г. начальник топографического отдела штаба БВО.
Уволен со службы 25.09.1984
Полковник - 24.06.1971
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
(29.06.1924, с.Утулай, Нижиеудинский уезд, Иркутская губ. — 20.07.1994, г.Минск)
11.03-15.12.1943 — курсам 91-го запасного стрелкового полка 413-й стрелковой бригады, с 20.06.1943 г. 9-го отдельною учебного стрелкового полка Забайкальского фронта;
15.12.1943 1946 связист взвода начальника артиллерии 293-й стрелковой дивизии Забайкальского фронта. с 011119451“. старший писарь 676-й артиллерийской
бригады 293-53 стрелковой дивизии Забайкальского фронта. С 08.08.1945 г. по 03.05.1946 г. в составе бригады находился в Маньчжурии;
10.05.1946—1949 - курсант ЛЕТУ;
22.09.1949—1951 — триангулятор 1-ю разряда 75-го геодезического отряда ПрикВО;
06.01.1951-1953 — триангулятор 1-го разряда. с 26.09.1952 г. старший триангулягор 43-го топогеодезического отряда Туркво;
01.09.1953—1958 —- слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
24‚О9.1958—1963 — начальник топографического отделения 16-го топографического (с 23.12.1958 г. топогеодезического) отряда БВО;
14.09.1963—1968 — начальник группы. с 160419681: начальник 2-го (восточного) направ ления 96-го астрономе-геодезического отряда РВСН (с 2104. 1968г. одновременно заместитель командира отряда);
06.07.1968 - 1970 — старший офицер службы КН и АГО Главного штаба РВСН;
13,02.1970-1984 —- старший офицер — заместитель начальника. с 07.09.1974 г. начальник топографического отдела штаба БВО.
Уволен со службы 25.09.1984
Полковник - 24.06.1971
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°24
Re: Служили в загоні
ГУРОВ ВИТАЛИЙ НИКОЛАЕВИЧ
(01.09.1947, дер.Больше-Дюрягипо‚ Шумихннский р-н, Курганская обл.)
01.09.1965—1968 — курсант ЛВТУ;
21.09.1968—1973 — геодезист 2-го, с 27.09.1969 г. 1-го разрядов. с 22.09.1970 г. старший геодезист. с 11.09.1971 г. заместитель начальника геодезического отделения 43-го топогеодезического отряда ТуркВО;
01.09.1973—1977 — слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
26.06—24.08.1977 - начальник отделения — старший инженер отделения военной геодезии и топографии учебно-экспериментального полигона ВИА им.В.В.Куйбышева;
24.08.1977—1980 — адъюнкт очной адъюнктуры ВИА им. В.В.Куйбышева. Кандидат военных наук (1980);
07.08.1980—1983 — старший научный сотрудник научно-исследовательского отделения по разработке оперативно-тактических задач научно-вычислительного отдела ВИА им. В.В.Куйбышева;
22.06.1983—1986 — начальник топографической службы 51-й общевойсковой армии ДВО;
24.06.1986—1989 — преподаватель кафедры топогеодезического обеспечения ВИА им. В.В.Куйбышева;
13.01.1989—1994 — командир 75-го топогеодезического отряда ПриВО.
Уволен со службы 25.08.1994 г.
Полковник — 19.03.1988 г.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
(01.09.1947, дер.Больше-Дюрягипо‚ Шумихннский р-н, Курганская обл.)
01.09.1965—1968 — курсант ЛВТУ;
21.09.1968—1973 — геодезист 2-го, с 27.09.1969 г. 1-го разрядов. с 22.09.1970 г. старший геодезист. с 11.09.1971 г. заместитель начальника геодезического отделения 43-го топогеодезического отряда ТуркВО;
01.09.1973—1977 — слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
26.06—24.08.1977 - начальник отделения — старший инженер отделения военной геодезии и топографии учебно-экспериментального полигона ВИА им.В.В.Куйбышева;
24.08.1977—1980 — адъюнкт очной адъюнктуры ВИА им. В.В.Куйбышева. Кандидат военных наук (1980);
07.08.1980—1983 — старший научный сотрудник научно-исследовательского отделения по разработке оперативно-тактических задач научно-вычислительного отдела ВИА им. В.В.Куйбышева;
22.06.1983—1986 — начальник топографической службы 51-й общевойсковой армии ДВО;
24.06.1986—1989 — преподаватель кафедры топогеодезического обеспечения ВИА им. В.В.Куйбышева;
13.01.1989—1994 — командир 75-го топогеодезического отряда ПриВО.
Уволен со службы 25.08.1994 г.
Полковник — 19.03.1988 г.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
Yevhen- Admin
- Кількість повідомлень : 1509
Дата реєстрації : 27.12.2014
Вік : 69
Звідки : Українець
- Повідомлення n°25
Re: Служили в загоні
ИВАНОВ ЮРИЙ АЛЕКСЕЕВИЧ
(15.02.1937, г. Рязань)
1955 — окончил Рязанский техникум железнодорожного транспорта;
01.09.1956—1959 - курсант ЛВТУ;
24.09.1959 - 1964 — триангулятор (с 30.12.1961 г. геодезист) 1-го разряда 43-го топогеодезического отряда ТуркВО;
27.08.1964—1969 — слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
28.06.1969-1989 — преподаватель, с 20.11.1980 г. старший преподаватель кафедры высшей геодезии (с 20.11.1980 г. кафедра геодезии и астрономии) ЛВВТКУ (с 1980 г. им. генерала армии Антонова А.И.).
Уволен со службы 16.09.1989 г. Преподавал в СпВВТКУ(ВКА).
Полковник — 24.04.1987 г.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.
(15.02.1937, г. Рязань)
1955 — окончил Рязанский техникум железнодорожного транспорта;
01.09.1956—1959 - курсант ЛВТУ;
24.09.1959 - 1964 — триангулятор (с 30.12.1961 г. геодезист) 1-го разряда 43-го топогеодезического отряда ТуркВО;
27.08.1964—1969 — слушатель геодезического факультета ВИА им. В.В.Куйбышева;
28.06.1969-1989 — преподаватель, с 20.11.1980 г. старший преподаватель кафедры высшей геодезии (с 20.11.1980 г. кафедра геодезии и астрономии) ЛВВТКУ (с 1980 г. им. генерала армии Антонова А.И.).
Уволен со службы 16.09.1989 г. Преподавал в СпВВТКУ(ВКА).
Полковник — 24.04.1987 г.
Долгов Е. И., Сергеев С. В. Военные топографы Советской Армии. — М., 2015. — 630 с. — Тираж 1500 экз. — ISBN 978-5-8493-0311-6.