ДО ПИТАННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ ВИКОРИСТАННЯ
ГЕОПРОСТОРОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ
УКРАЇНИ
Радзіковський С., Рижов Є.
НЦ СВ НАСВ, м. Львів
Теперішній стан забезпечення Збройних Сил (ЗС) України
інформацією щодо місцевості та об’єктів на ній характеризується
найслабшим використанням величезних можливостей обчислювальної
техніки й машинної графіки в процесах створення та масової обробки
картографічної інформації. Цим ускладнюється створення та впровадження передових технологій виготовлення картографічної інформації і забезпечення нею автоматизованих систем управління військами
(АСУВ) та автоматизованих систем навігації (АСН). Сучасні інформаційні технології вимагають докорінного перегляду форм і способів
роботи органів управління (ОУ) усіх рівнів, які повинні базуватись на
комплексній автоматизації функцій їхньої діяльності, в тому числі й
інформаційного забезпечення. У зв’язку з цим важливого значення набуває питання створення і застосування в практичній діяльності ОУ
цифрової картографічної інформації (цифрових, електронних карт тощо). Актуальність даних і оперативність їх отримання ОУ та військами
можуть бути забезпечені тільки через автоматизовану систему, яка
об’єднує функції збору, обробки, оцінки, накопичення, аналізу інформації щодо місцевості та об’єктів на ній і доведення її до споживачів в
масштабі часу близькому до реального. Зрозуміло, що ефективність управління військами (силами) у багато чому залежить від обґрунтованості рішень, що приймаються посадовими особами ОУ. Про неї
можна судити за результатами операцій (бойових дій) і витратами на це
ресурсів (сил, засобів і часу). Аналіз стану організації робіт зі створення географічної інформаційної системи (ГІС) ЗС України показав,
що одна з найважливіших особливостей сучасного розвитку засобів
збройної боротьби полягає у принципово новому підході до використання в ній інформаційної компоненти.
З воєнної точки зору залежно від конкретних завдань і обставин
інформація розглядається та використовується за трьома напрямками: як
компонента, що забезпечує необхідними вихідними даними командирів
(начальників) ОУ усіх рівнів при оцінці обстановки та прийнятті ними
рішень стосовно застосування військ (сил), озброєння та військової техніки
(ОВТ); як самостійний різновид «зброї» для активного вторгнення в
інформаційний простір противника та виконання в ньому спеціальних
завдань; як засіб захисту власного інформаційного простору.
Підвищення інформаційно-технологічного рівня ЗС України
полягає у створенні військових інформаційних систем різного призначення, які уніфікуються та послідовно нарощуються за ієрархічним принципом, з подальшим переходом до єдиної інтегральної системи автоматизованого управління, контролю, зв’язку та розвідки, що, в свою чергу, надасть можливість забезпечити достатній рівень воєнної безпеки держави.
Дані, що здобуваються та обробляються у військових інформаційних
системах, містять інформацію двох різновидів: атрибутивну (тематичну.
логічну) та просторову (графічну, геометричну).
Характерними недоліками у сучасному стані використання
геопросторової інформації в ЗС України є: відсутність нормативної та
організаційно-методичної документації стосовно створення, впровадження і функціонування ГІС ЗС України; недостатність сучасних потужних ПЕОМ і засобів автоматизації, що стримує подальше широке
використання ГІС для забезпечення навчально-бойової діяльності
військ (сил); невідповідність обсягів проведення дослідно-конструкторських робіт щодо розробки та впровадження військових ГІС змісту
та обсягу завдань, які будуть вирішуватися за їх допомогою; низьке
фінансове та матеріально-технічне забезпечення вирішення завдань
створення та впровадження ГІС ЗС України.
***
ГЕОПРОСТОРОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ
УКРАЇНИ
Радзіковський С., Рижов Є.
НЦ СВ НАСВ, м. Львів
Теперішній стан забезпечення Збройних Сил (ЗС) України
інформацією щодо місцевості та об’єктів на ній характеризується
найслабшим використанням величезних можливостей обчислювальної
техніки й машинної графіки в процесах створення та масової обробки
картографічної інформації. Цим ускладнюється створення та впровадження передових технологій виготовлення картографічної інформації і забезпечення нею автоматизованих систем управління військами
(АСУВ) та автоматизованих систем навігації (АСН). Сучасні інформаційні технології вимагають докорінного перегляду форм і способів
роботи органів управління (ОУ) усіх рівнів, які повинні базуватись на
комплексній автоматизації функцій їхньої діяльності, в тому числі й
інформаційного забезпечення. У зв’язку з цим важливого значення набуває питання створення і застосування в практичній діяльності ОУ
цифрової картографічної інформації (цифрових, електронних карт тощо). Актуальність даних і оперативність їх отримання ОУ та військами
можуть бути забезпечені тільки через автоматизовану систему, яка
об’єднує функції збору, обробки, оцінки, накопичення, аналізу інформації щодо місцевості та об’єктів на ній і доведення її до споживачів в
масштабі часу близькому до реального. Зрозуміло, що ефективність управління військами (силами) у багато чому залежить від обґрунтованості рішень, що приймаються посадовими особами ОУ. Про неї
можна судити за результатами операцій (бойових дій) і витратами на це
ресурсів (сил, засобів і часу). Аналіз стану організації робіт зі створення географічної інформаційної системи (ГІС) ЗС України показав,
що одна з найважливіших особливостей сучасного розвитку засобів
збройної боротьби полягає у принципово новому підході до використання в ній інформаційної компоненти.
З воєнної точки зору залежно від конкретних завдань і обставин
інформація розглядається та використовується за трьома напрямками: як
компонента, що забезпечує необхідними вихідними даними командирів
(начальників) ОУ усіх рівнів при оцінці обстановки та прийнятті ними
рішень стосовно застосування військ (сил), озброєння та військової техніки
(ОВТ); як самостійний різновид «зброї» для активного вторгнення в
інформаційний простір противника та виконання в ньому спеціальних
завдань; як засіб захисту власного інформаційного простору.
Підвищення інформаційно-технологічного рівня ЗС України
полягає у створенні військових інформаційних систем різного призначення, які уніфікуються та послідовно нарощуються за ієрархічним принципом, з подальшим переходом до єдиної інтегральної системи автоматизованого управління, контролю, зв’язку та розвідки, що, в свою чергу, надасть можливість забезпечити достатній рівень воєнної безпеки держави.
Дані, що здобуваються та обробляються у військових інформаційних
системах, містять інформацію двох різновидів: атрибутивну (тематичну.
логічну) та просторову (графічну, геометричну).
Характерними недоліками у сучасному стані використання
геопросторової інформації в ЗС України є: відсутність нормативної та
організаційно-методичної документації стосовно створення, впровадження і функціонування ГІС ЗС України; недостатність сучасних потужних ПЕОМ і засобів автоматизації, що стримує подальше широке
використання ГІС для забезпечення навчально-бойової діяльності
військ (сил); невідповідність обсягів проведення дослідно-конструкторських робіт щодо розробки та впровадження військових ГІС змісту
та обсягу завдань, які будуть вирішуватися за їх допомогою; низьке
фінансове та матеріально-технічне забезпечення вирішення завдань
створення та впровадження ГІС ЗС України.
***