Форум
Геопортал дозволяє військам отримувати необхідну їм геопросторову інформацію в режимі реального часу
На війні є багато речей «першої потреби»: зброя, БК, транспорт, їжа, однострій. Проте є базові потреби.
Без карт неможливо все це доставити до місця призначення.
Без карт неможливо провести жодну операцію.
Без карт неможливо спланувати позицію.
Без карт неможливо вийти з оточення.
Картами в Збройних Силах України займається топографічна служба. Про сучасний стан справ у галузі і про її адаптацію до стандартів НАТО наша розмова з начальником топографічної служби ЗСУ полковником Ігорем Матвійчуком.
— Що змінилось за останній час у зв’язку з переходом на стандарти НАТО?
— З початком війни з ерефією з 2014 року війська здебільшого забезпечувались паперовими картами, але сучасні вимоги до швидкості та більш точної інформації потребували використання електронних карт. Тому топографічна служба впритул зайнялась цим питанням. Станом на 2019 рік топографічні карти на східну частину України масштабу 1:200 000 (в одному см 2 км. — Ред.) було оновлено з матеріалів аерофотозйомки 2017 року.
Топографічна служба підтримує взаємодію з Держгеокадастром України зі створення сучасної бази даних геопросторової інформації. Близько 5 років тому була розпочата робота з упорядкування наявної інформації і створення єдиної геопросторової бази даних. Наразі вона наповнена більш ніж на 60 % сучасними картами, фотосхемами, фотоматеріалами. Нині триває робота з наповнення бази даних каталогами координат геодезичних пунктів державної геодезичної мережі України. Також у 2021 році за підтримки канадських колег була розпочата робота щодо переходу на використання у Збройних Силах України топографічних карт у системі координат WGS 84 (World Geodetic System 1984 — всесвітня геодезична система координат для встановлення розташування на поверхні Землі 1984 року. — Ред.), проєкції UTM та системи цілевказання MGRS (Military Grid Reference System, військова система цілевказівок НАТО — Ред.). Ця система координат повністю відрізняється від радянської. Враховуючи, що зараз велика кількість країн-партнерів надає Україні сучасне озброєння, де використовується саме ця система прив’язки до місця розташування та цілевказання, роботу необхідно виконати якомога швидше. Наразі проводяться підготовчі роботи щодо створення таких карт.
— Наскільки відрізняється натовська система від звичної багатьом військовим радянської?
— Топографічні умовні знаки багато в чому подібні, суттєво відрізняються математична основа карти та її зарамкове оформлення. Крім цього, ми передбачаємо, що нова карта буде двомовною (українською і англійською. — Ред.)
Топографічні карти, які створюються топографічною службою Збройних Сил України здебільшого більш інформативні, ніж загалом ті, що використовуються у країнах НАТО. Водночас вміння читати карту потребує певних знань. Якщо інформацію, зображену на нашій карті, описати словами, ймовірно, ми отримаємо книжку на сотню сторінок. Особливістю, наприклад, американських карт є більша зручність для вибору маршрутів руху, на них більш чітко нанесені дороги, та їхні характеристики.
— Чим зараз користуються росіяни?
— Росіяни користуються системою координат 1942 року, Балтійською системою висот. У своїх навігаційних приладах росіяни використовують карти радянського зразка великих масштабів, які не дають всієї повноти інформації про місцевість. І самі карти у них не дуже сучасні, мені до рук потрапила російська карта 1986 року видання. Напевно, вони хочуть пройти дорогами дідів, які ходили тут восени 1943 року. Я, звісно, був дуже сильно здивований, що в них не так усе добре, як ми думали. У нас, незважаючи на проблеми з фінансуванням у передвоєнні роки, карти всіх масштабів і номенклатур здебільшого були в актуальному стані. Крім цього, ми закупили й передали у війська значну кількість сучасних навігаційних приладів Garmin різних типів із завантаженою у них сучасною інформацією про місцевість.
— Тобто цими приладами й картами користуються всі — і артилеристи, і льотчики, і танкісти?
— Так, усі, починаючи від командира піхотного відділення до льотчиків і підрозділів ССО. Насправді прилади Garmin досить якісні, навіть росіяни ними користуються. Вони зручні у використанні. Наприклад, задаєш координати, а прилад відображає топографічну інформацію або фотознімок на заданий район. Найголовніше, щоб особовий склад навчився, опанував цю техніку.
— З приводу актуальності старих класичних підходів. Чи варто вчити їх особовий склад? Наприклад, новий прилад вийде з ладу і його буде нічим замінити.
— На мою думку, кожен військовослужбовець має мати хоча б загальні поняття у «дідівських» способах і методах визначення свого положення на місцевості, адже може бути все, сучасні засоби електронного придушення можуть вивести з ладу будь-яку електроніку. Поки що не можна забувати про старі методи.
— Топографічна служба у своїй діяльності повинна дотримуватись певних обмежень щодо протидії витоку інформації про свою діяльність, адже якщо стане відомо, що друкуються карти, скажімо, сходу України, то саме там і планується проведення певних заходів.
— Річ у тому, що російська топографічна служба для ведення бойових дій на території України повинна була підготувати оновлені топографічні карти на нашу територію. Але, очевидно, зробити цього вони повною мірою не змогли. Два місяці тому нашими військами було збито російський розвідувальний безпілотний авіаційний комплекс, так званий «Картограф». Я сподіваюсь, що в них їх не дуже багато, бо це серйозна техніка. Комплекс має камери з високою роздільною здатністю і тепловізори для оперативного створення планів місцевості високої роздільної здатності. З його допомогою можна виготовляти 3-D моделі місцевості високої якості у короткі терміни. Наскільки нам відомо, камери та електроніка, які використовуються в цьому комплексі, не російські, а збирання всього комплексу їхнє.
У наших військових на цей час є електронні карти масштабу 1:50 000 (масштаб 1:50 000 означає, що в 1 см карти 50 000 см території або 500 м чи 0,5 км. — Ред.) на всю Україну. Наш головний геоінформаційний портал наповнений сучасною геопросторовою інформацією всіх масштабів, зокрема топографічними картами, планами міст, фотоматеріалами про місцевість. Відповідальні особи геоінформаційних служб бойових військових частин за запитом отримують доступ і можуть в онлайн-режимі отримувати всю необхідну їм геопросторову інформацію. А ми, як головний орган топографічної служби, чітко бачимо, хто яку інформацію отримав і використовує. В результаті використання паперових карт значно зменшилось і більше використовуються можливості геопорталу. Сьогодні більшість бригад забезпечені сканерно-плотерними системами, які дозволяють працювати з геопросторовою інформацією. В цьому питанні кожна бригада, батальйонна тактична група працюють більш автономно, кожен командир має змогу, маючи такі засоби, не возити із собою склад топокарт, а отримати або виготовити потрібні матеріали на місці за невеликий проміжок часу. Крім цього, карти отримані з геопорталу, можуть бути використані в автоматизованих системах управління військами та вогнем, зокрема як-от «Кропива», «Дзвін» та інших.
— Яким чином відбувається підготовка особового складу топослужби?
— Майбутній особовий склад топографічної служби проходить навчання у відповідних навчальних закладах. Сучасний світ потребує людей більше працювати за комп’ютером, створювати топографічні карти у цифровому форматі, але я особисто нині вважаю навички роботи військовослужбовців з паперовими картами обов’язковими. На жаль, інформаційні системи можуть піддаватись кібератакам і бути виведені повністю або частково з ладу.
— На що б ви рекомендували звернути особливу увагу під час підготовки молодших командирів рівня відділення-взвод-рота у плані топографії?
— Передусім навчив би користуватись сучасними засобами, які є на озброєнні. Наш навігаційний прилад «Базальт» спроможний багато чого показати, а у Garmin можливості навіть більше. Ну і не треба забувати компас, вміти читати паперову карту. Багато наших офіцерів-топографів з 2014 року залучалось до проведення занять з військовослужбовцями загальновійськових частин. Запитання деяких військовослужбовців мене дивували, як, наприклад: «А чому ліс зеленим кольором показаний, восени буває жовтий?». Але ж знання свого місця перебування, вміння читати характеристики об’єктів місцевості, здійснювати планування маршрутів переміщення — це 50 % успіху в бою. І коли маєш тверді навички використання такої інформації, це допомагає тобі досягти запланованого результату.
Так, наприклад, під час оборони Києва наші військовослужбовці за результатами аналізу геопросторових матеріалів, надавали допомогу механізованим частинам — де краще влаштувати завали проти ворожих танків, БТР, БМП, так зменшуючи танкопрохідність у напрямку до Києва.
Також не треба забувати про компас Адріанова — він завжди зі мною. І хоча сучасні електронні засоби набагато полегшують розв’язання бойових завдань, а час офіцерських планшетів з картами під целулоїдом поступово йде в минуле, забувати їх не варто. Паперові карти все ж таки найближчим часом не зникнуть. У карті не розрядяться батарейки, хоча й масштаб двома пальцями не збільшиш.
Підсумовуючи, можна сказати, що основними здобутками топографічної служби Збройних Сил України за останній час є те, що в період з 24 лютого 2022 року введено в роботу геопортал, який дозволяє військам (силам) отримувати необхідну їм геопросторову інформацію в реальному режимі часу.
А зараз основні зусилля зосереджуємо на створенні топографічних карт з системою цілевказання MGRS (НАТовською системою цілевказання). Будемо переопрацьовувати всі масштаби й номенклатури. Після чого вони одразу потраплять на наш геопортал і далі у війська (сили).
Олександр Шульман, кореспондент АрміяInform
Фото автора та з архіву топографічної служби
На війні є багато речей «першої потреби»: зброя, БК, транспорт, їжа, однострій. Проте є базові потреби.
Без карт неможливо все це доставити до місця призначення.
Без карт неможливо провести жодну операцію.
Без карт неможливо спланувати позицію.
Без карт неможливо вийти з оточення.
Картами в Збройних Силах України займається топографічна служба. Про сучасний стан справ у галузі і про її адаптацію до стандартів НАТО наша розмова з начальником топографічної служби ЗСУ полковником Ігорем Матвійчуком.
— Що змінилось за останній час у зв’язку з переходом на стандарти НАТО?
— З початком війни з ерефією з 2014 року війська здебільшого забезпечувались паперовими картами, але сучасні вимоги до швидкості та більш точної інформації потребували використання електронних карт. Тому топографічна служба впритул зайнялась цим питанням. Станом на 2019 рік топографічні карти на східну частину України масштабу 1:200 000 (в одному см 2 км. — Ред.) було оновлено з матеріалів аерофотозйомки 2017 року.
Топографічна служба підтримує взаємодію з Держгеокадастром України зі створення сучасної бази даних геопросторової інформації. Близько 5 років тому була розпочата робота з упорядкування наявної інформації і створення єдиної геопросторової бази даних. Наразі вона наповнена більш ніж на 60 % сучасними картами, фотосхемами, фотоматеріалами. Нині триває робота з наповнення бази даних каталогами координат геодезичних пунктів державної геодезичної мережі України. Також у 2021 році за підтримки канадських колег була розпочата робота щодо переходу на використання у Збройних Силах України топографічних карт у системі координат WGS 84 (World Geodetic System 1984 — всесвітня геодезична система координат для встановлення розташування на поверхні Землі 1984 року. — Ред.), проєкції UTM та системи цілевказання MGRS (Military Grid Reference System, військова система цілевказівок НАТО — Ред.). Ця система координат повністю відрізняється від радянської. Враховуючи, що зараз велика кількість країн-партнерів надає Україні сучасне озброєння, де використовується саме ця система прив’язки до місця розташування та цілевказання, роботу необхідно виконати якомога швидше. Наразі проводяться підготовчі роботи щодо створення таких карт.
— Наскільки відрізняється натовська система від звичної багатьом військовим радянської?
— Топографічні умовні знаки багато в чому подібні, суттєво відрізняються математична основа карти та її зарамкове оформлення. Крім цього, ми передбачаємо, що нова карта буде двомовною (українською і англійською. — Ред.)
Топографічні карти, які створюються топографічною службою Збройних Сил України здебільшого більш інформативні, ніж загалом ті, що використовуються у країнах НАТО. Водночас вміння читати карту потребує певних знань. Якщо інформацію, зображену на нашій карті, описати словами, ймовірно, ми отримаємо книжку на сотню сторінок. Особливістю, наприклад, американських карт є більша зручність для вибору маршрутів руху, на них більш чітко нанесені дороги, та їхні характеристики.
— Чим зараз користуються росіяни?
— Росіяни користуються системою координат 1942 року, Балтійською системою висот. У своїх навігаційних приладах росіяни використовують карти радянського зразка великих масштабів, які не дають всієї повноти інформації про місцевість. І самі карти у них не дуже сучасні, мені до рук потрапила російська карта 1986 року видання. Напевно, вони хочуть пройти дорогами дідів, які ходили тут восени 1943 року. Я, звісно, був дуже сильно здивований, що в них не так усе добре, як ми думали. У нас, незважаючи на проблеми з фінансуванням у передвоєнні роки, карти всіх масштабів і номенклатур здебільшого були в актуальному стані. Крім цього, ми закупили й передали у війська значну кількість сучасних навігаційних приладів Garmin різних типів із завантаженою у них сучасною інформацією про місцевість.
— Тобто цими приладами й картами користуються всі — і артилеристи, і льотчики, і танкісти?
— Так, усі, починаючи від командира піхотного відділення до льотчиків і підрозділів ССО. Насправді прилади Garmin досить якісні, навіть росіяни ними користуються. Вони зручні у використанні. Наприклад, задаєш координати, а прилад відображає топографічну інформацію або фотознімок на заданий район. Найголовніше, щоб особовий склад навчився, опанував цю техніку.
— З приводу актуальності старих класичних підходів. Чи варто вчити їх особовий склад? Наприклад, новий прилад вийде з ладу і його буде нічим замінити.
— На мою думку, кожен військовослужбовець має мати хоча б загальні поняття у «дідівських» способах і методах визначення свого положення на місцевості, адже може бути все, сучасні засоби електронного придушення можуть вивести з ладу будь-яку електроніку. Поки що не можна забувати про старі методи.
— Топографічна служба у своїй діяльності повинна дотримуватись певних обмежень щодо протидії витоку інформації про свою діяльність, адже якщо стане відомо, що друкуються карти, скажімо, сходу України, то саме там і планується проведення певних заходів.
— Річ у тому, що російська топографічна служба для ведення бойових дій на території України повинна була підготувати оновлені топографічні карти на нашу територію. Але, очевидно, зробити цього вони повною мірою не змогли. Два місяці тому нашими військами було збито російський розвідувальний безпілотний авіаційний комплекс, так званий «Картограф». Я сподіваюсь, що в них їх не дуже багато, бо це серйозна техніка. Комплекс має камери з високою роздільною здатністю і тепловізори для оперативного створення планів місцевості високої роздільної здатності. З його допомогою можна виготовляти 3-D моделі місцевості високої якості у короткі терміни. Наскільки нам відомо, камери та електроніка, які використовуються в цьому комплексі, не російські, а збирання всього комплексу їхнє.
У наших військових на цей час є електронні карти масштабу 1:50 000 (масштаб 1:50 000 означає, що в 1 см карти 50 000 см території або 500 м чи 0,5 км. — Ред.) на всю Україну. Наш головний геоінформаційний портал наповнений сучасною геопросторовою інформацією всіх масштабів, зокрема топографічними картами, планами міст, фотоматеріалами про місцевість. Відповідальні особи геоінформаційних служб бойових військових частин за запитом отримують доступ і можуть в онлайн-режимі отримувати всю необхідну їм геопросторову інформацію. А ми, як головний орган топографічної служби, чітко бачимо, хто яку інформацію отримав і використовує. В результаті використання паперових карт значно зменшилось і більше використовуються можливості геопорталу. Сьогодні більшість бригад забезпечені сканерно-плотерними системами, які дозволяють працювати з геопросторовою інформацією. В цьому питанні кожна бригада, батальйонна тактична група працюють більш автономно, кожен командир має змогу, маючи такі засоби, не возити із собою склад топокарт, а отримати або виготовити потрібні матеріали на місці за невеликий проміжок часу. Крім цього, карти отримані з геопорталу, можуть бути використані в автоматизованих системах управління військами та вогнем, зокрема як-от «Кропива», «Дзвін» та інших.
— Яким чином відбувається підготовка особового складу топослужби?
— Майбутній особовий склад топографічної служби проходить навчання у відповідних навчальних закладах. Сучасний світ потребує людей більше працювати за комп’ютером, створювати топографічні карти у цифровому форматі, але я особисто нині вважаю навички роботи військовослужбовців з паперовими картами обов’язковими. На жаль, інформаційні системи можуть піддаватись кібератакам і бути виведені повністю або частково з ладу.
— На що б ви рекомендували звернути особливу увагу під час підготовки молодших командирів рівня відділення-взвод-рота у плані топографії?
— Передусім навчив би користуватись сучасними засобами, які є на озброєнні. Наш навігаційний прилад «Базальт» спроможний багато чого показати, а у Garmin можливості навіть більше. Ну і не треба забувати компас, вміти читати паперову карту. Багато наших офіцерів-топографів з 2014 року залучалось до проведення занять з військовослужбовцями загальновійськових частин. Запитання деяких військовослужбовців мене дивували, як, наприклад: «А чому ліс зеленим кольором показаний, восени буває жовтий?». Але ж знання свого місця перебування, вміння читати характеристики об’єктів місцевості, здійснювати планування маршрутів переміщення — це 50 % успіху в бою. І коли маєш тверді навички використання такої інформації, це допомагає тобі досягти запланованого результату.
Так, наприклад, під час оборони Києва наші військовослужбовці за результатами аналізу геопросторових матеріалів, надавали допомогу механізованим частинам — де краще влаштувати завали проти ворожих танків, БТР, БМП, так зменшуючи танкопрохідність у напрямку до Києва.
Також не треба забувати про компас Адріанова — він завжди зі мною. І хоча сучасні електронні засоби набагато полегшують розв’язання бойових завдань, а час офіцерських планшетів з картами під целулоїдом поступово йде в минуле, забувати їх не варто. Паперові карти все ж таки найближчим часом не зникнуть. У карті не розрядяться батарейки, хоча й масштаб двома пальцями не збільшиш.
Підсумовуючи, можна сказати, що основними здобутками топографічної служби Збройних Сил України за останній час є те, що в період з 24 лютого 2022 року введено в роботу геопортал, який дозволяє військам (силам) отримувати необхідну їм геопросторову інформацію в реальному режимі часу.
А зараз основні зусилля зосереджуємо на створенні топографічних карт з системою цілевказання MGRS (НАТовською системою цілевказання). Будемо переопрацьовувати всі масштаби й номенклатури. Після чого вони одразу потраплять на наш геопортал і далі у війська (сили).
Олександр Шульман, кореспондент АрміяInform
Фото автора та з архіву топографічної служби
